Марія Анжела Кальканьо щоденно служить у монастирі монахинь-августинок при санктуарії св. Рити в Касії, Італія. Вона надає послуги паломникам. Колись ця жінка жила у світі сатанинських сект, сексу та наркотиків. Свою історію навернення вона описує у двох книжках: «Я втекла від сатани» та «Я народилася знову», які вийшли на польському ринку у видавництві Edycja św.Paweła.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
«Мені не пощастило насолоджуватися життям у повній, люблячій сім’ї – мама віддала мене та молодшого брата в дитячий будинок. У п’ять років я потрапила в прийомну сім’ю. Пережила все, крім любові», – згадує вона через багато років. «Коли дитина не пережила любові, вона не може дати або отримати її в дорослому віці», – додає Марія Анжела.
У дорослому житті відкрила в собі пристрасть до кулінарії – стала шеф-кухарем у міжнародній компанії. «Кулінарія стала для мене способом спілкування з іншими. Я почала подорожувати Європою, а потім світом. Заробляння грошей стало для мене кумиром. Чим більше у мене було, тим більше я хотіла їх мати», – сказала вона.
«Але я все одно сумувала за любов’ю, яку не купиш за гроші. У своїх стосунках з чоловіками я отримала урок, як це бути використаною та покинутою. Таким чином ставилась до інших і я — змінюючи партнерів залежно від того, де працювала», – додає вона.
Тоді – як зізнається – вона не вірила в Бога, у її серці було запитання: «Якщо Бог є любов, чому у світі стільки страждань?» «Я не могла знайти на це відповідь», — зізнається Марія Анжела. А коли її наречений, Лука, помер за чотири дні до запланованого весілля, дивлячись на небо, сказала:
«Боже, якщо ти існуєш, я зроблю все, щоб знищити тебе. Якщо тебе не існує, я все своє життя віддам тому, щоб довести, що тебе немає!» – згадує вона. «Так почалася моя боротьба з Богом, яка довела мене до смерті моєї душі», – додає жінка.
Через роки Марія Анжела зауважує, що таким чином відкрила двері Злу, яке прийшло до неї через психотерапевта. «Мені було важко пережити жалобу, мені була потрібна психологічна підтримка. Виявилося, що моя психотерапевт була жрицею однієї з найпрестижніших сатанинських сект Італії. Одного вечора вона привела мене на чорну месу», — пояснює вона.
«Особою, яка головувала на церемонії чорної меси, зазвичай був чоловік. Він стояв з одного боку вівтаря, а ми стояли півколом перед ним. Все розпочалося своєрідним співом, під час якого всі виконували те, що можна було б охарактеризувати як літанію богохульств і прокльонів проти Богоматері, святих і папи. […] Святкування було більш-менш повторенням обряду католицької Святої Меси. Але замість Бога адресатом усіх звернень був диявол», – згадує вона у своїй книзі.
У ніч з 14 на 15 серпня, напередодні свята Успіння Пресвятої Богородиці, через обряд ініціації Марія Анжела була прийнята до сатанинської секти. Два роки вона провела в секті. Залаштунки своїх дій, ритуалів і маніпуляцій вона описує у своїй першій книзі «Я втекла від сатани».
«За цей час я втратила все — друзів, стосунки, але найголовніше, що я втратила, — жіночу гідність», — каже вона.
У Різдвяну ніч 1996 року їй запропонували стати жрицею сатани. Але за однієї умови: вона повинна була вбити К’яру Аміранте, засновницю спільноти «Нові обрії», яка допомагає безпритульним та людям з різних неблагополучних соціальних груп. «Одна дівчина стає для нас проблемою, тому що вона забирає з вулиці молодих людей, залежних від наркотиків, алкоголю та сексу, і через неї кілька з них вирішили покинути світ сатанізму. […] Знищ цю спільноту і вбий цю дівчину», — почула вона від гуру сатанинської секти.
«Я відповіла: так! Я зроблю це! Я приїхала до Рима зі знаряддям вбивства. Я пішла до будинку, де жила К’яра. Коли вона відчинила мені двері, сталося те, чого я зовсім не очікувала. К’яра широко розкрила руки й сказала мені: “Ласкаво просимо додому”. Від цих обіймів у мені щось зламалося. Це були материнські обійми, яких я раніше не знала. Я відчула обійми Милосердного Бога, який приймає блудного сина», — згадує вона.
Відтоді життя Анжели почало змінюватися. Вона приєдналася до спільноти «Нові обрії» та стала на шлях сакраментального життя. Там вона провела 18 років.
«Сповідь була нелегкою як через дуже серйозні гріхи, які мені довелося визнати, так і через протидію, яку відверто виявляли диявольські сили. Священник сказав мені, що один зі скоєних мною вчинків – крадіжку та осквернення Гостії – можна пробачити лише після отримання спеціального дозволу від Конгрегації Доктрини Віри», – читаємо в книзі Анжели.
Лист про дозвіл на Причастя, який прийняла Анжела, був підписаний кардиналом Ратцінгером, тодішнім префектом Конгрегації. «На мою велику радість, у тексті було таке твердження: “Сьогодні Церква радіє тому, що донька повернулася додому”», — згадує вона.
День, коли Анжела прийняла Ісуса до свого серця, пам’ятає як повну віддачу Богові та довіру до Його Любові.
«Відтоді я почала переписувати історію свого життя. Це був початок тривалого етапу внутрішнього зцілення: духовного, фізичного та психічного. Я зрозуміла, що не я вибрала Бога, а Бог обрав мене. Я перестала боятися за своє життя, яке було під загрозою після звільнення від сатанинської секти. Я зрозуміла, що мене захистить і Бог, і Марія», – сказала під час презентації книг автор.
Марія Анжела Кальканьо щодня працює в монастирі монахинь-августинок при санктуарії св. Рити в Кашії і займається обслуговуванням паломників.
Вона також пояснює причину написання обох книг: «Я втекла від сатани» має на меті допомогти особливо священникам усвідомити, що духовний світ є реальною дійсністю; «Я народилася згори» — це свідчення надії для тих, хто опинився в безодні темряви.
«Натхненням для написання став землетрус, який вразив Умбрію в 2013 році. Внаслідок землетрусу багато людей, як і я, втратили домівки – на щастя, Бог уже був на першому місці в моєму житті, і я могла на Нього покластися», – сказала вона. «Я розповідаю цю історію перш за все, щоб показати моє щире бажання шукати Бога, який святий Августин називає це «здоровим неспокоєм», додає вона.
О. Пшемислав Косіор SSP, генеральний директор видавництва Edycja Świętego Pawła, підкреслив: історія Марії Анжели Кальканьо показує, що зло – це не «літературна вигадка», а реальна дійсність.
«Духовна боротьба триває за життя кожного з нас: бореться за нас Бог, а також злий дух, який хоче відвернути нас від Бога», – наголосив він. — «Нехай це буде застереженням для молоді, щоб не піддавалися злу».
