В книзі Буття читаємо: “Тож сказав Бог: “Сотворімо людину на наш образ і подобу”. Бачите не вжите слово сотворЮ, але сотворімо. До кого Бог звертається? Не до ангелів. Лише до свого внутрішнього життя, бо Бог є спільнотою трьох осіб: Отець, Син і Святий Дух. Саме тому звучить множина – створимо.
І далі я прочитаю: “І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться і розмножуйтеся”.
Чоловік, жінка і перша заповідь – будьте плідні.
Отець є образом отця в сім’ї, Ісус є образом жінки, бо, як і жінка, страждає, даючи нове життя. А плодом їхньої любові є Святий Дух – дитина в сім’ї.
Це є перше слово про створіння. Тепер ідемо до другого розділу: “І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею”. Адам – від єврейської “адама” означає земля, людина як така.
Тобто людина складається із пороху землі, “сомма” з грецької, тобто тіло. І “віддиху духа”, тобто “психе” – душа. І тоді людина стає живою істотою.
Написано, що Бог поселив людину в саду, посеред саду було дерево життя, з-під цього дерева витікала річка, яка розливалася на чотири рукави. Що це означає? Сад – людське серце, коли посередині мого і твого серця є Бог, тобто джерело життя, то з нього випливає благодать, яка розділяється на 4 потоки, тобто 4 пори року і 4 сторони світа, тобто час і простір. Якщо в середині мого життя є Бог, то благодать діє повсякчас і для всіх.
Що ми читаємо далі: “І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього”. Це добрий переклад, але хочу запропонувати Вам глибший: “Не є доброю людина, яка живе сама для себе”. Там є слово “лябато” – це не означає ані мати жінки, ані мати чоловіка, це означає жити сам для себе”.
Як може бути недоброю людина, якщо раніше написано, що все, що сотворив Бог було добрим? Згадаймо про молоду людину, яка підійшла до Ісуса і сказала: “Учителю добрий”. А Ісус відказав, ніхто не є добрим, тільки Сам Бог. Отже, по-справжньому добрим може бути лише Бог, бо Він не живе сам для себе, так само і людина не може бути доброю, живучи сама для себе. Отець пізнає Себе і родить Сина Предвічного, плодом їхньої любові є Дух Святий.
Якби ми читали далі в оригіналі, то змінили би вираз “відповідна поміч”, яку хоче створити Бог першій людині на “створю поміч навпроти неї” (людини).
Навіщо потрібна ця поміч людині? Не для того, щоби зварила йому суп чи пельмені чи попрала сорочку. Або ця поміч не є для того, щоби він побудував їй дім, приніс гроші. Ця поміч є для іншого. Ця поміч має людині перешкодити, коли вона живе сама для себе і допомогла, якщо не живе сам для себе. Навіщо потрібна поміч? Щоби стати навпроти нього, коли він живе сам для себе, коли не є подібним до Бога.
Жити для себе – це найбільша трагедія людини, жити для себе не є природою Бога, але природою сатани.
І тепер давайте побачимо, що може допомогти людині, щоби вона не жила сама для себе. Потім Бог підводить до людини звірів польових, щоби подивитися, як вона їх назве. І в оригіналі вживається те ж слово, що і по відношенню до людини “Нефеш хайяш”, тобто жива істота. І було виявлено, що жодна з цих тварин не була придатною, як відповідна поміч для чоловіка”.
Що робить людина? Вона називає цих тварин. Дати ім’я означає панувати, мати владу на кимось. Якщо твій чоловік робить все, що ти хочеш, якщо твоя дружина робить все, що ти хочеш, то ви обоє непридатні одне для одного. Якщо біля нас є людина, яка нам не перешкоджає, щоби ми жили самі для себе, то ця поміч є непридатною для нас. Отож подружжя не є для того, щоби нам було приємно, але щоби ми були подібними до Бога.
Далі написано, що Бог навів на чоловіка глибокий сон, єврейською написано “тардема”, це слово в собі включає значення глибокого сну, але також і летаргії, екстазу, самої смерті. Що це означає?
Щоби людина не жила сама для себе, вона мусить померти. Але в раю ще немає смерті. Порозумітися в цій заплутаній ситуації допоможе Пісня над піснями. Вона дає нам підказку: “Велика, як смерть є любов”.
І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама. Це слово “утворив” є дуже важливим, і єврейською мовою використовується поняття, яке стосується будівництва, але не будинку чи хліву, але вівтаря і храму. Тобто жінка є храмом, місцем, де перебуває Бог.
А чому Бог створив Єву з ребра? Ви знаєте анатомію, ребра є на те, щоби захищати серце. Господь витягає одне із ребер, щоби з’явилося місце, де можна пробити серце, бо лише це допоможе тобі не жити сам для себе.
В іншому місці сказано: “Яка це любов, коли любите тих, хто Вас любить. Любіть ворогів Ваших”. Тому ворог буде вдома, буде постійно пробивати тобі серце, якщо будеш егоїстом.
Дорогі, це дуже важливо. Адже подружжя потрібне для того, щоби об’явилася слава Божа в сім’ї, щоби об’явилася природа Божа, а природа Божа це є розіп’ята любов, не інша. Це є природа Божа.
Отже, сім’я є не для того, щоби було приємною. Подруги починають жити разом, починають пробивати одне одному серце, і вже заявляють, що не хочуть мати нічого спільного, розходяться, не розуміючи, що саме для цього вони одружилися, щоби так сталося, щоби пізнавали правду про себе.
Коли Ісус помирав на Хресті, Йому давали пити жовч і оцет, а коли помер, і Його бік був пробитий, з нього вийшли кров і вода. Кров означає любов, вода означає прощення або хрещення.
А тепер запитання: що виходить з Вашого боку, коли його хтось пробиває? Звичайно, жовч і оцет. Ось для того потрібне подружжя, щоби коли тобі пробили бік з нього вийшли любов і прощення.
