Маніпуляція словами папи Бенедикта: сигнал тривоги?

1 березня 2021 року в італійському часописі Corriere della sera з’явилося інтерв’ю з папою емеритом Бенедиктом XVI під заголовком: Інтерв’ю з Рацінгером: «Немає двох Пап. Зречення восьмирічної давнини? «Я думаю, що я зробив добре»¹. Автором інтерв’ю є Массімо Франко. Також це інтерв’ю частково було опубліковане на www.vaticannews.va. За словами Масімо Франко, Папа говорив ледь чутним голосом додатково постукуючи долонею по підлокітнику, так наче хотів додати своїм словам сили. Інтерв’ю подане як розповідь Массімо Франко про свій візит до Бенедикта, а в цю розповідь він вставляє відповіді у вигляді цитат вислуженого Папи. Ардо Маріа Валлі, італійський публіцист, уточнює деталі. Він стверджує, що як такого інтерв’ю не було – це був радше візит ввічливості. На підставі цього діалогу Corriere della sera  виклала матеріал, приписуваний Бенедикту, в аутентичності якого Ардо Маріа Валлі сумнівається²…

Ось головні відповіді Бенедикта, опубліковані Corriere della sera.

Зречення з понтифікату. Бенедикт XVI висловився про своє зречення як про важке рішення, яке він прийняв у повній свідомості і за яке він ніколи не каявся. При цьому вислужений Папа підкреслив, що немає двох папа, папа є лише один. Бенедикт XVI згадав про різного роду конспірологічні теорії, які кружляють з приводу його зречення:

Деякі з моїх дещо «фанатичних» друзів все ще розлючені, вони не хотіли приймати мій вибір. Маю на увазі теорії змови щодо зреченням: деякі казали, що це сталося через скандал з «Vatileaks», інші звинувачували у змові гей-лобі, а ще інші говорили, що це сталося через справу лефевристського консервативного богослова Річарда Вільямсона. Вони не хочуть вірити свідомому вибору. Але моя совість в порядку.

Папа-емерит згадав про подорож папи Франциска до Іраку і запевнив, що буде молитися в цьому намірі, оскільки це паломництво протікає у важких обставинах.

Також в розмові папа-емерит згадав про Маріо Драґі, очільника італійського уряду, якого шанують навіть у Німеччині і  висловив сподівання, що політик подолає кризу. Говорили і про Серджіо Матареллу, і врешті було сказано декілька слів про Джо Байдена, президента США. Тут варто зупинитися детальніше. Ось, що на цю тему мав сказати Бенедикт XVI, за словами Corriere della sera:

«Щодо Байдена, другого католицького президента після Джона Фіджеральда Кеннеді, Ратцінгер висловлює деякі застереження на релігійному рівні: Це правда, він католик і практикуючий. І особисто він проти абортів, – зауважує він. Але, як президент, він прагне представити себе в безперервності з лінією Демократичної партії … А щодо гендерної політики ми ще не зовсім зрозуміли його позицію, – шепоче він, голосуючи таким чином за недовіру і ворожість більшої частини єпископату США до Байдена і його партії, яких вважаються занадто ліберальними»…

Чи міг папа Рацінгер розділити між приватною особою Байдена, який є проти абортів і Байденом президентом, який немає іншого виходу, як підтримувати абортивну політику Демократичної Партії? Згідно Массімо Франко саме так мав би вчинити Папа-емерит. А згадка про те, що папа таким чином підтримує більшу частину єпископату США, які з застереженням ставляться до Байдена… належить вже самому Франко і біля слів Бенедикта стає незауваженою. Не варто мабуть додавати, що багато видань опублікували лише слова Бенедикта. Папа Бенедикт називає Байдена «практикуючим католиком», стурбованим демократичною платформою³. Ще інші, наприклад, видання The Tablet просто зупинилися на тому, що Бенедикт XVI назвав Байдена практикуючим католиком.

Тому повернімося до основного запитання: Чи міг папа Рацінгер розділити між приватною особою Байдена, який є проти абортів і Байденом президентом, який немає іншого виходу як підтримувати абортивну політику Демократичної Партії? Адже це всерівно, що назвати лікаря, що робить аборти, «практикуючим католиком» в особистому житті, але під час роботи він мусить триматися «інструкції». Чи папа Бенедикт міг би так поверхнево висловитися?

Щоб відповісти на це запитання, варто навести декілька інших висловлювань з цього приводу Папи емерита (або Його слова, коли він був Префектом Конгрегації до справ Науки віри):

Ось які слова віднаходимо у Доктринальній записці Конгрегації доктрини віри 2002 року, опрацьованій і підписаній саме кардиналом Рацінгером: добре сформована християнська совість не дозволяє нікому сприяти своїм голосуванням реалізації політичної програми або якогось одного закону, в якому фундаментальний зміст віри та моралі підривається шляхом подання альтернативних або протилежних пропозицій до цього змісту⁴.

В найновішій авторизованій біографії авторства Петера Зеевальда Папа Бенедикт сказав, що гомосексуальні подружжя і аборти є знаком духовної сили Антихриста.

Наприкінці квітня (25 квітня 2007 року) кардинал Норберто Рівера Каррера, який очолював архідієцезію Мехіко, попередив про можливу екскомуніку бурмістра і 46 депутатів до федерального парламенту, які голосували за легалізацією абортів. Речник кардинала о. Хуґо Вальдемар зазначив, що екскомуніковані політики не мали би права входити до катедрального собору і до будь-якого іншого католицького храму аж до моменту каяття, коли провина їхня буде відпущена, а екскомуніка знята. А сам кардинал Карерра однозначно виразився, що такі особи не мають права приймати Святого Причастя. До чого тут папа Бенедикт? А до того, що 9 травня того ж року Папа Бенедикт XVI полетів з апостольським візитом до Бразилії і його запитали про цю ситуацію… і папа Бенедикт підтвердив рішення кардинала⁵: Екскомуніка – це нічого нового, це нормальна практика і не була нічим арбітральним. Це те, що передбачає навчання Церкви⁶.

Запитаймо ще раз: Чи Папа Рацінгер, який підтримав екскомуніку про-абортивних політиків у Мексиці, міг назвати Байдена «практикуючим католиком», і відрізняти між Байденом-католиком у приватному житті і Байденом-політиком, який слідує лінії партії? Особисто вважаю, що так представлений матеріал з боку Corriere della sera є великою маніпуляцією.

На інші маніпуляції у цьому «інтерв’ю» звертає увагу згаданий Альдо Марія Валлі:

Рацінгер, якого я знаю, ніколи не вживав би слова «фанатики» для визначення друзів, які не задоволені його відмовою від понтифікату. І він ніколи не дозволив би собі втручатися в італійські справи, сподіваючись, що Драгі, «якого високо шанують навіть у Німеччині, може «вирішити кризу»⁷.

Отже, що ми маємо? А маємо маніпуляцію словами Папи Емерита в дуже поважному питанні. Чи не є це тривожним сигналом спроби лібералізації навчання Католицької Церкви по відношенню до зачатого життя? Поживемо, побачимо! Але на мою думку так! І ця спроба здійснюється і ззовні, але також і зсередини! Тому варто бути чуйними і молитися за Церкву, за її Пастирів, щоб вірно берегли скарб віри, який отримали від Апостолів!