Ось його роздуми:
“…Потрібно було заховати породіль у безпечне місце. Відгукнулася якась із протестантських церков, запропонувала свій дім молитви. До речі, дуже вдячний церковній громаді, бо їхня допомога була колосальна – капелани, пастори, віряни… Вони віддавали свої доми молитви під сховища…”
Про це пише poklik.media з посиланням на Front 18.
“…У камері була одна тільки книга: “Начинай свое утро с Богом” – щось таке протестантське. Типу цитата з Біблії на кожен день – з 1 січня до 31 грудня. Дуже цікава і доступна книга. Багато чого відклалося в пам’яті на все життя. Взагалі там я передивився своє відношення до Бога. Ті питання, які мене турбували, на які не мав відповіді, після полону стали на свої місця. І я дякую Богу за це…”
“…Ми були не покинуті. За нас молилися люди. І це відчувалось. Одна половина мене казала: ти нікому не потрібен, вас злили, тебе знищили, тебе немає! А інша половина казала: ні! тисячі людей моляться за вас! тисячі людей бажають, щоб ви повернулись! І для мене це було Боже чудо. Боже чудо, яке зроблене людьми…”
Джерело: poklik.media
