Ще під час розробок вакцин від COVID-19 почалися запеклі суперечки про прийнятність і обов’язковість вакцинації, а також про питання біоетики. Коли вакцини вийшли «у світ», суперечки розгорілися ще сильніше. Характерно, що пандемія і пропаганда вакцинації від нової коронавірусної інфекції висвітлила в громадському полі важливу етичну проблему – допустимості використання людських клітинних ліній, взятих від абортованих плодів людини.
У дискусіях дуже часто можна зустріти таку думку: початок клітинної лінії поклала всього одна дитина, яка все одно була абортована, а тепер дає порятунок мільйонам.
Памела Акер, біолог і автор книг про вакцинацію, в своєму інтерв’ю LifeSiteNews говорить про дуже важливі аспекти, які повністю розбивають наведений вище аргумент:
- Візьмемо для прикладу найпопулярнішу клітинну лінію HEK293 – число в назві вказує на кількість експериментів, проведених для того, щоб отримати, нарешті, життєздатну клітинну лінію. Скільки дітей було вбито і використано до того, як експеримент дав результат? Памела Акер передбачає, що мова може йти не менше, ніж про сотню дітей. І це стосується тільки HEK293, але ж ці експерименти і дослідження не припинилися! Існують інші клітинні лінії (WI-38, MRC-5, PER C-6, WALVAX-2) і створюються нові. Тож не дивно, що Міжнародна федерація планування сім’ї активно торгує тканинами і частинами тіл абортованих немовлят.
- Памела Акер звертає увагу на те, що для медичних потреб необхідні живі і здорові клітини. Під час процедури вилучення тканин і органів діти, витягнуті з матері, повинні бути живими, вилучення проводяться без анестезії, що не можна не назвати садизмом. Тканини потрібної якості не можуть бути отримані від дітей, які загинули під час мимовільного викидня або при «простому» аборті, так як для цього необхідні спеціальні операції на кшталт кесаревого розтину.
Таким чином, мова не йде про «одну дитину», мова йде про конвеєр жорстокості, який ми підтримуємо, якщо допускаємо використання клітинних ліній абортованих плодів в розробці вакцин. Подібні клітинні лінії застосовувалися при розробці або виробництві вакцин Moderna COVID-19, Pfizer і ряду інших.
