ООН винесла Бельгії попередження через закон про евтаназію. Його гуманітарні наслідки викликали заперечення у ході сесії Ради ООН з прав людини, що пройшла в Женеві.
Спочатку, коли Бельгія в 2002 р легалізувала евтаназію, її застосовували тільки по відношенню до дорослих пацієнтів, чий фізичний стан не давав обґрунтованої надії на медичне поліпшення.
У 2014-му, проте, закон переглянули, дозволивши евтаназію також і для дітей, причому без обмежень за віком. Із плином років ситуація тільки погіршувалася – сферу застосування евтаназії розширили, включивши в неї такі причини, як «втома від життя». Або навіть нещасну любов і помилково діагностований синдром Аспергера.
«Справедливо влаштоване суспільство дбає про найбільш беззахисних, – сказав юрист Джорджо Маццолі, що представляє в ООН Міжнародний Альянс на захист свободи (ADF International). Маццолі нагадав, що «міжнародний закон захищає властиве кожному право на життя і вимагає, щоб держави захищали гідність і життя всіх людей, а не допомагали обривати його». Потім Маццолі нагадав, що «на жаль, протягом багатьох років ми бачили як виходить з-під контролю бельгійський закон про евтаназію».
Юрист нагадав про випадок 24-річної бельгійки, яка в 2015 р попросила про евтаназію через депресію, незважаючи на те, що була фізично здорова. «Немає нічого прогресивного в тому, що уряд відмовляється надати допомогу і підтримку тим, хто найбільше їх потребує», – додав Маццолі і, нарешті, підсумував: «Ми вимагаємо від бельгійського уряду погодитися з рекомендаціями, отриманими ним з цього питання: припинити евтаназію і перерозподілити ресурси на покращення паліативної допомоги».
Бельгію також закликали до відповіді за прийняття закону про евтаназію в Європейському Суді з прав людини. Справу, яка розглядає звинувачення у відмові захистити життя, ініціював Том Мортьє, чия мати, яка страждала від депресії, була піддана так званій «м’якій смерті» в 2012 р «У моєї матері були серйозні психіатричні проблеми. Вона боролася з депресією все своє життя», – пояснює Мортьє. «Багато років вона отримувала психіатричне лікування і, врешті-решт, контакт між нами обірвався. Рік по тому їй зробили смертельну ін’єкцію. Ані онколог, який зробив укол, ані госпіталь не повідомили мене або кого-небудь з моїх братів і сестер, що наша мати планує евтаназію. Я дізнався про це тільки на наступний день, коли госпіталь звернувся до мене і попросив подбати про практичні питання, пов’язані з похоронами».
Справа матері Мортьє в ЄСПЛ може створити прецедент, який зруйнує юридичну архітектуру законів про евтаназію. «Згідно з останніми даними бельгійських звітів, таким же чином піддають евтаназії у середньому понад шість осіб в день. І це може бути тільки верхівкою айсберга! Ці цифри оголюють правду, що, варто тільки прийняти такі закони, вплив евтаназії вже не можна буде контролювати», – каже Роберт Кларк, заступник директора ADF International, який також є адвокатом Мортьє в суді.
У січні експерти ООН з прав людини висловили тривогу у зв’язку з наростаючою тенденцією приймати закони, що надають доступ до «смерті за допомогою лікаря» на підставі переважно інвалідності або важких хронічних захворювань, в тому числі – і з причини старості.
