Метою остаточного звіту буде «надати юридичні та політичні наративи» про те, як права ЛГБТ і свобода релігії чи переконань співвідносяться одне з одним. Він також «направить рекомендації державам та іншим відповідним зацікавленим сторонам щодо повного дотримання своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом прав людини щодо захисту та розширення можливостей ЛГБТ+ людей.
Однією з організацій, які відгукнулися на заклик до участі, є Інститут релігійної свободи. «Прихильники гендерної політики схильні характеризувати будь-яку відмову визнання нормальності гомосексуальної або трансгендерної поведінки як образливу «дискримінацію» . Як наслідок, гендерна політика може широко застосовуватися проти релігійних людей та інституцій», – пише RFI .
Тому ООН має бути обережною щодо «надання такій політиці міжнародного правового вираження», тому що «коли гендерна політика запроваджується, це часто дозволяє використовувати державний примус проти релігійних людей та установ які з нею незгодні, що ставить під загрозу їх релігійну свободу».
«Потрібно рішуче сказати, що всі люди гідні повного захисту від насильства та образливої дискримінації. Проте міжнародні інституції, особливо ООН, повинні утримуватися від впровадження гендерної політики в міжнародне право як засіб вирішення питань в сферах антропології та сексуальної моралі», – додає RFI.
Всесвітній євангельський альянс, який представляє 600 мільйонів євангельських християн, висловив «глибоку стурбованість» «припущенням у звіті про те, що міжнародне право може відігравати певну роль у визначенні доктринальних позицій релігійних груп щодо ролі своїх членів. Насправді незрозуміло, за яких обставин дотримання інституційної автономії релігійних груп призведе до «надмірної» дискримінації за ознакою статі, так само, як незрозуміло, за яких умов універсальність, неподільність і взаємозалежність усіх прав людини повинні дозволяти державам регулювати внутрішнє управління релігійними організаціями».
