Поліна та Роджер Фіттер, яким зараз 80 років, почали приймати прийомних дітей, коли були одружені всього три місяці. Це було зумовлено обітницею пані Фіттер, коли вона працювала медсестрою у дитячому садочку, який спеціалізувався на догляді за маленькими дітьми, які чекають усиновлення:
“Мені було дуже боляче дивитися на цих дітей, і я пообіцяла собі у 19 років, що, коли вийду заміж, то займуся їхнім вихованням”, – поділилася вона з ВВС.
На щастя, її чоловік із задоволенням підтримав дружину в її бажанні піклуватися про цих дітей. Першою дитиною, яку вони виховували на початку свого подружнього життя, була новонароджена дитина з бронхітом – неабиякий виклик для будь-яких новоспечених батьків. Однак цей досвід спонукав їх продовжувати надавати люблячий дім нужденним дітям.
Пара також мала чотирьох біологічних дітей та усиновлену дитину. “Я не думаю, що в той момент ви вважали, що нам достатньо. Ми могли бачити результати наших зусиль, і це нас надихало”, – пояснив тепер дідусь 11 онуків.
https://twitter.com/WSCCNews/status/1433507544979460105?ref_src=twsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1433507544979460105%7Ctwgr%5E%7Ctwcon%5Es1_&ref_url=https%3A%2F%2Faleteia.org%2F2021%2F09%2F08%2Felderly-couple-retires-from-fostering-after-welcoming-over-600-children%2F
Можливо, життя стало, “досить хаотичним”, як описує його пані Фіттер, проте їхня робота, безумовно, дала добрі плоди. Вона згадує «мовчазну» трирічну дівчинку, яка приєдналася до сім’ї, уникаючи зорового контакту та фізичного дотику:
“У нас був довгий процес налагодження контакту із нею, проте одного разу вона просто поклала свою маленьку долоню в мою. Мабуть, їй за 30, але це залишилося зі мною, тому що вона була такою зраненою маленькою дівчинкою. Це звучить як дрібниця, але насправді це багато значить для мене”.
Минали роки, пара, яка живе в Англії, зосередилася на прийомі дітей, які проходили через судові процеси. Це часто означало, що діти були травмовані і просто хотіли повернутися додому.
“Це досить емоційна робота, але ми завжди працювали над тим, щоб зрозуміти, що діти пережили багато, а отже і ми дорослі теж можемо з цим впоратися”, – зазначила колишня медсестра.
Незважаючи на те, що вони доглядають за дітьми з 1965 року, вони також стали міцною підтримкою одне для одного, і пан Фіттер пояснює, що його роль полягала у тому, щоб «в основному керувати і виправляти складні ситуації і, що найголовніше, я був там, щоб на мене кричали», якщо у Поліни був поганий день».
