– Синодальність – це не що інше, як демонтаж Церкви, і цей демонтаж відбувається таким чином, що мирян запрошують подати свої побажання та постулати. Ці постулати призводять до перегляду моральної науки та догм, каже проф. Марек Корнат.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Перегляд догматів Католицької Церкви – це т.зв. міжоб’єднання. – Інтеркомунія б’є по догмату Євхаристії, тому що причащати можна лише того, хто сповідує віру, а якщо він цієї віри не сповідує, то йому не можна причащатися. Для мене очевидно, що співпричастя – це святотатство, до того ж дуже серйозне».
Історик зізнався, що не розуміє тих ієрархів, пастирів і так званих авторитетів сучасної Церкви, які відкрито і публічно кажуть, що синодальність приведе до якогось добра в Церкві. “Я не можу уявити, що це може бути, що це може бути добре”, – сказав він.
– Якщо концерт побажань, який називається синодальністю, триватиме кілька років, я не можу уявити по-людськи, як навіть геніальний Папа міг би покласти край цим схемам і демонтажу Церкви, – каже проф. Марек Корнат – Нехай ніхто не думає, що до влади прийде пастир, який видасть апостольську конституцію і все це зупинить. Це буде революційна сила, підривна сила, над якою не керуватимуть ані Святий Престол, ані місцевий єпископат, ані папа. І навіть якби у когось виникла думка скликати собор, щоб покласти край синодальності, то цей собор або закінчиться підтвердженням цієї синодальності, що буде ще гірше, або закінчиться розколом», – додав він.
«На жаль, але по-людськи я не бачу жодної надії», — резюмував проф. Марек Корнат.
