Професор медицини Рене Екошар на конференції «Подружня Плідність в світі, що змінюється» виступив з доповіддю, в якій розповів про свої погляди на любов, близькість між чоловіком і жінкою і зародження нового життя. Коли науковець поєднуються в одній особі з теологом і поетом, текст доповіді перетворюється на захоплююче читання.
Давайте подивимося навколо, поспостерігаємо таку ситуацію: Уявіть бідну сім’ю, але повну любові та турботи. Діти з таких сімей, навіть незважаючи на фінансові проблеми, будуть у виграшному становищі просто від того, що вони відчувають любов своїх батьків. Нехай дитина в недорогому одязі, проте вона акуратно розчесана мамою. І цей видимий знак любові мами до дитини є причиною такого виграшного становища. Всі бачать, що цю дитину люблять. Бог дає нам життя. Але життя нам даєтья для того, щоб ми про нього дбали.
Давайте подивимося на все це з наукової точки зору.
Що ми можемо побачити в мікроскопі? Ми бачимо еякулят на предметному склі. Якщо його наблизити, то можна розгледіти сперматозоїдів, які хаотично рухаються, і створюється відчуття, що їх неможливо змусити рухатися в одному напрямку. Ну а тепер давайте зробимо так, щоб на предметному скельці є відразу і сім’яна рідина, і яйцеклітина. Сперматозоїди, які ще кілька хвилин тому були в цілковитому хаосі, раптом зупиняються і змінюють напрямок руху.
Все це відбувається через те, що дивним чином яйцеклітина виділяє щось, що їх приваблює. Можна сказати, що вона посилає хімічний «привіт», який кличе сперматозоїдів. Це відбувається навіть на клітинному рівні, а потім ми бачимо, що чоловік і жінка мають на меті з’єднатися.
Що ще видно під мікроскопом?
У чоловічих і жіночих елементів абсолютно різні призначення. Яйцеклітина не ворушиться, знаходиться у величному спокої. Вона містить в собі харчування для дитини на перші дні життя. А ось сперматозоїд маленький, і вміє тільки рухатися. У ньому їжі немає. На самому початковому рівні творіння елементи, які потрібні для створення життя, мають свої конкретні цілі. Під мікроскопом видно зв’язок, прагнення сперматозоїда до яйцеклітини. І з цього прагнення з’являється щось нове.
Існує два моменти, які Бог заклав в нас: здивування перед красою творіння і крихкість.
Про красу:
Подивіться, як онук прибігає до дідуся. Він щось помітив, щось хоче розповісти: «Де дідусь, де дідусь?» І дідусь теж в захваті. Незалежно від того, що він хоче розповісти, дідусь вже радий. Адже онуки прекрасні, а краса – це вміння захоплюватися. Бог вклав у нас почуття прекрасного і бажання піклуватися.
Ми захоплюємося красою жінки, хочемо дбати про неї. Бог вклав у нас вміння піклуватися про того, ким ми захоплюємося, щоб захистити його життя. Але я хочу сказати, що почуття прекрасного характерне не тільки для людей.
Приклад пташок: самець завжди гарніший, ніж самка. Чому? Для того, щоб зацікавити її. Зрідка відбувається навпаки, і тоді самці захоплюються красою самок.
Приклад з квіточками: ми, християни, повинні бути в цьому фахівцями, адже спостерігаючи за квітами, ми багато чому можемо навчитися. Комахи також надихаються квітами. Чому квітка така гарна? Щоб зацікавити бджолу. Краса квітки потрібна, щоб принести плід!
З чим можна порівняти красу квітки? Все в цьому житті Бог дає з величезним запасом, щедро наповнюючи все красою. Ось квітці, наприклад, не обов’язково потрібно стільки краси. Краса природи – це посмішка Бога. Вона йде від одного серця до іншого, і з любові Божої трває і розвиваєтья наше життя.
Кілька слів про крихкість:
Ви знаєте, що одна тварина може піклуватися про іншу. Навіть у тварину Бог це вклав. Пташка захищає пташенят від ворогів. Навіть риби захищають малюків.
Нюанс для чоловіків: Ми, чоловіки – руки Бога, якими Він допомагає піклуватися про інших. Моє завдання – це мої дружина і діти, Бог піклується про них через мене. І в якийсь момент, навіть якщо захоплення йде, я розумію, що у мене є місія! Христос каже: «Те, що ви зробили одному з малих цих, ви Мені зробили». Це закон любові, з якого починається життя.
А якщо говоримо про подружню близькість, про інтимне з’єднанні подружжя? Бог так вирішив, що він дає нам два типи органів. Один орган, щоб висловлювати нашу любов і другий, щоб народжувати дітей. Органи з’єднуються в єдиному акті, щоб передати любов і життя. Бог вписав це в наше тіло, щоб зв’язати вираження любові і передачу життя. Любов повинна бути з’єднана з життям, їх неможливо розділити.
Це одна з причин чому ми приймаємо кожну зачату дитину, це закладено в природу людини. Ми не наважуємося собі дозволити користуватися контрацепцією і ЕКЗ, тому що вони розділяють любов і життя. Бог вкладає життя виключно в наш тілесний контакт. Подружжя, які хочуть зробити ЕКЗ, мають багато любові в серці, але це дуже небезпечно і нерозумно – вдаватися до ЕКЗ виходячи тільки з емоційної любові. Бог задумав зачаття не так, повинен бути і тілесний союз, а не тільки любов на рівні почуттів.
Під час Євхаристії Бог присутній в хлібі, ми бачимо Його в цьому хлібі. І так само відбувається із зачаттям. Це втілення Божого дару, який стає матеріальним. Через подружню близькість задум Бога стає матеріальним. Бувають такі ситуації, коли є подружня близькість, але немає зачаття, але так теж Бог задумав. А тут ми збираємося попросити медиків зробити нам дитину в пробірці.
В цьому випадку ми граємо з вогнем, тому що контрацепція робить нас менш великодушними! Ми починаємо вважати, скільки ж нам треба дітей: двоє або троє? Ми, як бухгалтери, починаємо управляти цим. Але у Бога це не так працює. Джерело Бога вирує, бризкає, хоча при цьому Бог не забороняє нам користуватися розумом.
Ми бачимо Божий план і звідси випливає розпізнавання плідності, ми користуємося МПР з повагою. Адже розум жінки і чоловіка, даний нам Творцем, дозволяє відрізнити плідний період від неплідного, і ми можемо прийняти дітей, яких Він дав згідно з нашими силами.
У разі зниження плідності людський розум теж дозволяє знайти вихід із цієї ситуації, щоб збільшити шанси на зачаття. Але в той же час в цьому своєму прагненні зачаття ми ніколи не повинні перетворюватися просто у фабрику з виробництва дітей. Бог задумав життя з тілесного союзу чоловіка і дружини. Тіло є важливим для Бога!
Господь наш Ісус Христос – Спаситель, Він прийняв тіло! Він не захотів залишитися тільки Духом. Як Євхаристія є спомином життя, так і подружня близькість це свято – спогад того дару, який ми подарували один одному. І як життя Церкви лине з Євхаристії, так життя дитини виходить з тайни подружжя.
Тому нескладно пояснити молодим людям, що інтимний союз не може відбуватися до шлюбу. Шлюб – це свято! А близькість – це спогад про свято. Неможливо святкувати те, чого не було, як неможливо святкувати день народження, який ще не настав.
