ВСТУП
Св. Папа Йоан Павло ІІ у синодальному посланні Familiaris Consortio підкреслює потребу боротьби з насиллям, з усім тим, що може зашкодити існуванню сім’ї, її тривкості, рівновазі та щастю; бо все те, що зазіхає на фундаментальні цінності сім’ї: еротизм, насильство, апологія розлучень чи антисуспільна позиція молоді, – це замах на правдиве добро людини (Familiaris Consortio 76). В цьому контексті Йоан Павло ІІ говорить про потребу душпастирства сімей, які знаходяться у складних ситуаціях. До цієї категорії понтифік відніс наступні сім’ї:
До таких, наприклад, належать: сім’ї, які емігрували в пошуках праці; сім’ї тих, які вимушені довго перебувати поза домом, як це є у випадку військових, моряків, подорожуючих; сім’ї в’язнів, біженців та сім’ї, які у великих містах живуть практично на маргінесі суспільства; сім’ї без житла; неповні сім’ї, у яких бракує батька або матері; сім’ї з дітьми особливими потребами чи теж сім’ї, уражені наркотичною залежністю; сім’ї алкоголіків; сім’ї, вирвані зі свого культурного чи соціального середовища або яким загрожує така втрата; сім’ї, дискриміновані з політичних або інших причин; сім’ї, поділені через ідеологічні погляди; сім’ї, які не вміють легко нав’язувати контакти з парафією; сім’ї, у яких присутнє насильство або несправедливе ставлення з огляду на віру; сім’ї неповнолітніх супругів; старші особи, які часто вимушені жити в самотності й без достатніх засобів для прожиття (FC 77).
Фундаменти такого душпастирства віднаходимо в Святому Писанні: Господь випробовує праведного й безбожного; хто насильство любить, того ненавидить його душа (Пс 11, 5). Бо я, Господь, люблю право, ненавиджу здирство та злочинство. Я їм віддам правдиву плату, я укладу з ними союз вічний (Іс 61, 8). Господь як Добрий Пастир своєю турботою огортає осіб, особливо зранених насиллям. В Книзі пророка Єзекиїла читаємо: Так бо говорить Господь Бог: Сам, сам я буду дбати за моїх овець і буду їх доглядати. Як пастух наглядає за своїм стадом, стоячи серед овець, що були порозбігалися, так наглядатиму і я за моїми вівцями. Я приведу їх назад з усіх тих місць, куди вони хмарного дня під темряву були порозбігались. (…) Котре запропастилось, я відшукаю, котре відлучилось, заверну; поранене перев’яжу, недуже підсилю, що жирне й буйне – збережу. Я буду їх пасти по правді.
Віримо, що видимим знаком такого піклування, є турбота Церкви, турбота християн, які беруть участь в пастирській місії Христа. Тому особливим чином намагаємося звернути увагу на сім’ї та осіб, які зазнають насилля, і в негайному порядку вийти їм назустріч з допомогою.
Нехай дороговказом для нас будуть слова Господа Ісуса: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили (Мт 25, 40).
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Кожна людина створена на образ і подобу Божу (Бут 1, 27) має право на життя від моменту свого зачаття до моменту природної смерті. А тому життя та гідність людської особи є непорушною цінністю, яка має бути захищена на найвищому рівні державним законодавством.
2. Сім’я, заснована на сакраментальному союзі чоловіка й жінки, згідно свого покликання має бути найбільш безпечним місцем для кожної людини. Тому основним чинником протидії домашньому насиллю має бути зміцнення сімей і поширення родинного душпастирства в усіх парафіях України.
НАСИЛЛЯ: ВИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ
3. Насилля – це умисне діяння чи бездіяльність однієї особи проти іншої, яка, використовуючи перевагу сили, порушує права та особисті блага фізичної особи, заподіюючи страждання та шкоду.
4. Насилля є гріхом та переступом проти людської гідності й проти людського життя. Тому засуджуємо будь-яку форму насилля, незалежно від її суспільних обставин чи інших чинників.
5. Можна виділити наступні види насилля:
а. Фізичне – порушення фізичної цілісності. Фізичне насильство – це умисна поведінка, яка спричиняє тілесні ушкодження або несе такий ризик, наприклад: побиття, штовхання, витягнення за вуха, волосся, припікання і т.п.
б. Психічне – порушення особистої гідності. Психічне насильство включає примус, погрози, залякування, шантаж, маніпуляцію, крик, обвинувачення, наклепи, глузування, зневагу тощо;
Психічне насильство є найбільш поширеною формою насильства, яке важко довести.
в. Сексуальне – порушення близькості. Сексуальне насильство полягає у змушенні людини до сексуальної активності проти її волі, продовження сексуальної активності, коли особа цього не усвідомлює, не вимагаючи згоди, або коли умови такі, що та чи інша особа боїться відмовитись. Примус може бути пов’язаний з прямим застосуванням сили або емоційним шантажем. Наприклад, примус до сексуального акту, мацання, зґвалтування, примушування до небажаних сексуальних практик, принизливе коментування анатомічних деталей, оцінка сексуальної ефективності, зовнішності тощо;
г. Економічне – зазіхання на майно. Економічне насильство передбачає навмисне знищення чиєїсь власності, позбавлення ресурсів або створення умов, в яких потреби, необхідні для виживання, не задовольняються. Наприклад, знищення речей, крадіжка, використання речей без дозволу, заволодіння чужими грошима, перегляд документів, листування, привласнення чужого майна, продаж особистих або спільних речей без узгодження, примус до сплати боргів тощо.
д. Занедбання – порушення обов’язку догляду та піклування з боку близьких осіб. Наприклад, не забезпечувати коштами на проживання, позбавлення їжі, одягу, житла, брак піклування під час хвороб, ненадання допомоги, недопущення до місць, де задовольняються основні потреби: житло, кухня, ванна кімната, ліжко тощо.
ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ І СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЛЯ
6. Оскільки домашнє насилля вдаряє в основу сім’ї, яка є шляхом Церкви, то боротьба з цим ганебним явищем має бути серед пріоритетів душпастирської активності.
7. У світлі християнської віри основним джерелом насилля є гріх, який становить переступ Божої заповіді, а також знищення гідності Божого Образу в людині (св. Василій). Ця таємниця неправоти звершується у багатьох суспільних процесах. Відповідно найпершим кроком до подолання насилля є особисте навернення кожного християнина. Слухаючи Боже Слово, беручи участь в Пасхальній Таємниці Христа при допомозі Святих Таїнств, кожен християнин прямує у напрямку зрілості нової людини, в якій живе Христос.
Беручи до уваги суспільний вимір гріха, вважаючи на ряд наукових досліджень, можна перерахувати наступні основні чинники домашнього насилля:
а. Брак зрілої любові в людині спричиняється до того, що така особа на будь-яку іншу проблему (брак грошей, відмінні погляди, настрій і т.д.) може реагувати агресивно.
б. Алкоголізм та іншого виду залежності такі, як: наркотична залежність, залежність від порнографії, ігроманія (залежність від азартних ігор, ігрових автоматів, а також залежність від комп’ютерних ігор).
в. Особиста незрілість та руйнування сімейних уз. Багато подружь укладається без відповідного приготування і без відповідного часу нареченства. Не маючи відповідного пізнання один одного, а також відповідних знань, дуже часто сім’ї намагаються виправляти конфліктні ситуації інтуїтивно, шляхом спроб і помилок.
г. Еротизація (сексуалізація) образу жінки в медійній масовій культурі (кіно, реклама, ЗМІ і т.п.).
8. Душпастирство сімей у подоланні домашнього насилля має діяти у двох напрямках: 1) подолання причин насилля, 2) подолання наслідків насилля і допомога жертвам насилля.
ДОЛАННЯ ПРИЧИН НАСИЛЛЯ
9. Беручи до уваги вищевказані причини насилля (п. 3), пропонуємо загальні напрямки їх подолання:
а. Формування кожної людини до особистої християнської зрілості, яка виражається у зрілих поставах та вчинках. Іншими словами мова про формацію в напрямку зрілої віри та глибокого навернення. Інструменти такої формації від самого початку доступні серед духовних скарбів Церкви. Це перед усім слухання Божого Слова, участь у Святих Таїнствах (зокрема у Таїнстві Покаяння та Примирення і в Таїнстві Євхаристії), духовне керівництво, родинне консультування.
б. Душпастирство і якісна психологічна допомога залежним особам:
•створення при парафіях груп підтримки АА, груп ДДА та ін.;
•формація у напрямку чистоти, яка є знаком людської гідності і виразом інтегральності особи;
•консультування батьків;
•створення душпастирства осіб, які мають зранену сексуальну ідентичність.
в. Душпастирство родин та якісне приготування молодих людей до подружнього життя:
•за рішенням Конференції Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні безпосереднє приготування наречених до подружнього життя має тривати 6 місяців (1 зустріч на тиждень) від моменту декларації наміру одружитися за умови дотримання всіх інших необхідних вимог, обов’язкових для укладення Таїнства Подружжя в Католицькій Церкві;
•створення різних форм родинного душпастирства при парафіях, зокрема різного роду спільнот (Домашня Церква, Спільноти «Сихар», Неокатехуменальна Дорога, Рух Назаретських Родин, Спільнот Віднови у Святому Дусі і т.п.);
•зустрічі батьків та дітей з спеціалістами відповідних галузей: учителями, психологами, лікарями;
•формація родин до щирого якісного спілкування один з одним і присвячування на це відповідного часу.
г. Виховання до чистоти (цнотливості), зокрема дітей та молоді, а також подолання усіх проявів еротизації та порнографії. Однією з причин домашнього насилля, зокрема сексуального, є еротизація (сексуалізація) образу жінки в медійній масовій культурі (кіно, реклама, ЗМІ, і т.п.). Тому важливо докласти усіх зусиль у подоланні цього явища. З цією метою необхідно:
•співпрацювати з відповідними державними структурами з вимогою цілковитої заборони порнографії як контенту, який принижує гідність людини, зокрема жінки;
•надавати доступну інформацію на тему програм, які блокуватимуть порнографічний контент в Інтернеті, можливість встановлення таких програм на комп’ютери, ноутбуки та смартфони, зокрема на ті, якими користуються діти та молодь;
•створювати групи підтримки та терапії осіб, залежних від порнографії.
ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ НАСИЛЛЯ
10. Співпраця з відповідними органами влади у подоланні явища домашнього насилля. Св. Йоан Павло ІІ повчає: Божий Народ повинен також звертатися до суспільної влади, щоб вона чинила опір таким тенденціям, які розкладають саме суспільство й шкодять гідності, безпеці та благу громадян як індивідуумів (Familiaris Consortio 81). Cпівпраця з світською владою має враховувати святу і непорушну за будь-яких обставин тайну Сповіді.
11. Створення дому-притулку, де за надзвичайних обставин (загроза побиття, насилля, яке завдає шкоди здоров’ю та життю, загроза вбивства і т.п.), може тимчасово зупинитися жертва насилля і отримати першу допомогу.
12. «Телефон довіри». Першим телефоном довіри у парафіяльній спільноті має бути телефон самих душпастирів, які мають бути доступними для своїх вірян, зокрема для тих, які переживають важкі життєві ситуації, кризи, конфлікти і т.д. Разом з тим можна і варто організувати «телефон довіри», який гарантував би конфіденційність абонента і надавав би фахові психологічні, юридичні та іншого роду консультації.
13. Доступність душпастиря для розмов, консультацій, спільної молитви з родинами і подружжями, які особливо цього потребують.
14. Створення відповідної осередку консультації (консультаційного родинного центру).
15. Співпраця з психологами, які практикують на основі християнської антропології.
16. Духовний та душпастирський супровід осіб, який має на меті: а) захистити від повторного насилля, б) пробачити кривднику, коли особа дозріє до такого рішення.
ЗАКІНЧЕННЯ
У нашому душпастирському служінні неустанно вдивляймося в життя Святого Сімейства з Назарету, в якому завдяки тайному Божому задумові Син Божий провів довгі літа прихованого життя. Тому воно є прототипом і зразком для всіх християнських сімей. Ця Сім’я унікальна в цілому світі, життя якої пройшло в безіменності й тиші в маленькому палестинському містечку; Сім’я, що зазнала бідності, переслідувань і вигнання; Сім’я, яка прославляла Бога незрівнянно величним та чистим чином; Вона не забариться допомогти всім християнським сім’ям, більше того – усім сім’ям світу бути вірними своїм щоденним обов’язкам, зносити життєві клопоти та лиха, великодушно відкриватися на потреби інших та радісно здійснювати Божий план щодо себе самих.
Свята Родино з Назарету, Тобі ввіряємо усі сім’ї України!
Єпископ Віталій Кривицький
Голова Комісії «Церква – Держава»
Єпископ Радослав Змітрович
Голова Комісії у справах душпастирства родин
Архієпископ Мечислав Мокшицький
Митрополит Львівський
в.о. Голови Конференції Єпископів України
Римсько-Католицької Церкви
27 листопада 2020 року
N. 52/2020
