На початку травня відбулися чергові реколекції для подружніх пар у Синяку, що неподалік Мукачева. Вже шість років отці Євген Фізер та Валентин Токар OFM організовують такі зустрічі для сімей, на що радо відгукуються всі, хто хоч раз брав участь.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Це завжди особливий час для кожного подружжя, справжнє свято, якого з нетерпінням очікують усі сім’ї нашої вже немалої реколекційної родини. Часто ми так між собою жартуємо: «Якщо на небі так добре, як нам тут, то треба робити все, що від нас залежить, аби потрапити до неба!»
Цього разу в реколекційній «кошарі» Синяка нас зібралося чимало. Було більше 20 сімей та троє наших духовних пастирів: о. Євген Фізер, о. Валентин Токар OFM та о. Олександр Лукащук OFM з Ковеля.
Свята Меса – зустріч з Ісусом – завжди є центром наших зібрань. У п’ятницю, перший день реколекцій, наша духовна віднова розпочалися Євхаристією, під час якої ми почули першу науку від о. Валентина. Потім була смачна вечеря і зустріч у так званій «зеленій кімнаті», де ми змогли поділитися власними переживаннями і очікуваннями, коротко розповісти про свій досвід у цій спільноті, а також познайомитися з новими сім’ями. Вечір п’ятниці завершився адорацією Хреста в улюбленій капличці. Отець Євген мудро супроводжував нас у роздумах, допомагав і товаришував, аби ми могли заглибитися у таємницю Хреста і події Страсної П’ятниці. Для бажаючих примиритися з Богом була можливість Сповіді. Більшість цією нагодою скористалися, адже чисте серце – це відкрите серце, у ньому Господь може діяти особливо потужно. Тому дякуємо отцям Валентину та Олександру за їх служіння нам у таїнстві Примирення з Богом.
Другий день реколекцій, субота, як правило розпочинається читанням та медитацією Слова Божого. Те, що вдома, на жаль, не часто вдається організувати, на реколекціях є невід’ємною частиною нашої програми. І це чудово! Ця зустріч є завжди особлива і завжди надихає. Адже в житті Слово Боже нам часто здається таким незрозумілим, далеким і недосяжним. А тут воно починає промовляти і відкриватися по-новому. Чому так? Секрет простий: якщо заздалегідь спланувати цю, таку важливу для духовного зростання справу, визначити час і місце для неї, запросити Ісуса, то Бог через Слово насправді діє. І наш досвід це підтверджує.
Впродовж дня у нас були дві двогодинні конференції, котрі проходили дуже жваво – у формі діалогу. Проводив їх о. Олександр. Новий погляд на такі, здавалося б, відомі та звичні речі пробудив нас зі сну того дня остаточно.
Коротко наші зустрічі-конференції можна охарактеризувати так: «Руйнування кордонів та ламання стереотипів у відносинах з Господом Богом та у стосунках між чоловіком та жінкою». Опираючись на Святе Письмо, отець намагався нам донести дуже важливі істини, які відіграють неабияку роль у нашому духовному житті.
Говорили на різні теми: від здавалося б, суто теологічних, як от «Сотворення людини Господом Богом», «Чоловік та жінка у Божому задумі», «Таїнство шлюбу і чому Божа дія є особливо потужною у подружжі» – аж до тем щоденних та дуже практичних, приміром: виховання дітей у сучасному світі та роль родичів у цьому процесі.
Францисканець нагадав про велич і виключне місце таїнства Подружжя в житті сім’ї і пояснив, чому благословення батьків, з’єднаних таїнством, має для дітей особливу силу. Спілкувалися також про проблеми нашого духовного становлення та перешкоди, які виникають на цьому шляху у кожного з нас. Говорили, дискутували, ставили питання, на які отець радо відповідав. Були і контроверсійні чи провокативні теми, як от: «бабусі-дідусі та їх позитивна/негативна роль у вихованні дітей».
Неординарна, часом навіть провокаційна подача матеріалу від о. Олександра спонукала нас до ще більш активних роздумів та живої дискусії, допомагала знайти відповіді на запитання і водночас викликала цілий ряд нових. Було неймовірно цікаво і серед нас не було жодного байдужого.
Звичайно, відбулася також Свята Меса – невід’ємна і центральна частина суботнього дня. О 15 годині після смачного обіду, як завжди, у нас була спільна молитва до Божого Милосердя під Хрестом на пагорбі – у намірі за скоріше закінчення війни, за перемогу України над усіляким злом, за наших воїнів та за справедливий мир для нашої землі.
День закінчився адорацією Пресвятих Дарів. Це ще один момент наших зустрічей, без якого не уявляємо собі реколекції. Зустріч з Ісусом і спільна молитва та роздуми перед Євхаристією. Цей час є для усіх особливо цінним. Провадив роздуми і товаришував нам у тому часі отець Євген. Як завжди – проникливо, щиро, глибоко.
Слова з гімну Любові (1 Кор 13), такі знайомі нам, такі близькі, такі бажані, того вечора знову і знову торкалися кожного з нас. Підтримував неповторну атмосферу Божого миру, любові та радості перебування з Ісусом музичний супровід та прекрасний спів від нашої Тетянки Колодяжної. За це їй ми всі щиро вдячні!
Ще довго після завершення адорації ми не розходилися: разом прославляли Господа, співали і молилися…
Час збіг швидко – вже неділя. А вона цього разу була особливою. Не півдня, як зазвичай, а цілий прекрасний, незабутній день!
Тема конференції в неділю жодного з нас: ані жінок, ані чоловіків, не залишила байдужими. Це була «Пісня Пісень» зі Святого Письма. Багато з нас знайомі були з цією книгою і трактували її як відображення відносин Ісуса та Церкви, Його нареченої. Того дня ми відкрили Пісню Пісень ще й з іншого боку – образ ніжної любові наречених і взірець стосунків чоловіка і дружини. Заглибившись у скарбницю цієї книги, ми були вражені її багатством і навіть отримали від отця Олександра цінну рекомендацію самостійно проводити домашні міні-реколекції, читаючи її.
Ісус так відчутно був із нами під час тих двох діб і так щедро виливав на нас Свою Любов! Черпаємо сили та натхнення у кожних таких реколекціях і вже з нетерпінням очікуємо на наступні.
Нехай Господь допомагає нам зміцнювати наші подружні відносини, примножує нашу любов і допомагає разом крокувати до святості!
Текст: Драбов Наталія, м. Ужгород
Фото: учасники реколекцій
Сторінка Римсько-Католицької Церкви в Україні
