Об’явлення Богородиці Марії у Фатімі 1917 році досі привертають увагу цілого світу, особливо у контексті війни у нашій країні та посвячення Росії та України Непорочному Серцю Діви Марії, яке Папа Франциск здійснив 25 березня. Представляємо інтерв’ю автора книги «Таємниці Фатіми» польського публіциста Ґжеґожа Ґурного.
Пане Ґжеґожу, як Ви вважаєте, навіщо ще раз посвячувати світ і Росію Непорочному Серцю Марії, якщо це вже зробив у 1984 р. св. Йоан Павло ІІ?
Безпосередньою предтекстом до Акту Присвячення Папою Франциском був лист українських єпископів, які звернулися до нього з проханням посвячення Роcії. Дійсно, св. Йоана Павло ІІ 25 березня 1984 р. здійснив таке посвячення, але він тоді у ньому не вказав безпосередньо Росії. Святіший отець здійснив посвячення світу, а особливо тих народів, які Марія хотіла, щоб були їй присвячені. Від того часу у середовищі теологів, а особливо маріологів, точилася дискусія, чи той акт був дійсним. Частина вважає, що посвячення здійснилося, а частина з цим не згідна. З однієї сторони є голос сестри Люції, однієї з фатімських візіонерок, яка порівнювала два посвячення Йоана Павла ІІ. Варто пам’ятати, що після невдалої спроби його вбивства 13 травня 1981 р., він зацікавився посланнями з Фатіми. Докладно у першу річницю замаху 13 травня 1982 р. Папа поїхав до Фатіми і там посвятив все людство Непорочному Серцю Марії. Проте Люція сказала, що цей акт не був прийнятий Небом, бо не був у єдності з усіма єпископами світу. Адже оскільки комунізм є проблемою для цілого світу, то треба, щоб усі єпископи брали участь у цьому посвяченні. Коли вже 25 березня 1984 р. св. Йоан Павло ІІ вдруге здійснює посвячення, то запрошує усіх католицьких єпископів приєднатися до нього, але при цьому не згадує безпосередньо Росію. Проте Сестра Люція сказала, що цей акт був прийнятий Богом і дійсно бачимо, що невдовзі після цього у 1989 р. комунізм впав у Центральній Європі, а у 1991 р. взагалі перестав існувати Радянський Союз.
Символічним фактом, що акт розпаду цієї імперії зла був підписаний 8 грудня в урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. З цього приводу серед більшості католиків домінує переконання, що історія об’явлення закінчилися, комунізм впав, а помилки Росії перестали поширюватися. Але серед частини вірних існувало певне передчуття, що цей акт посвячення Непорочному Серцю Марії не був повністю виконаний, так як цього хотіла Фатімська Богородиця. Адже небезпека помилок Росії повністю не минула. Маємо велику комуністичну державу Китай, де ця ідеологія ще сильніше утвердилася. Були надії у 90-х роках, що серед китайців запанує капіталізм, свобода та демократія, але це не сталося. Дехто навіть говорить, що нині у Піднебесній комунізм перетворився на варіант сталінізму 2.0. Крім того, існують інші комуністичні країни, як Північна Корея, Куба, В’єтнам. Комуністичні прихильники здобувають владу у також у Венесуелі. Не слід забувати, що «помилки Росії» як культурний марксизм поширюється у країнах Заходу. Такими помилками є також легалізація абортів чи сексуальна революція, яка була протягом перших дев’яти років панування більшовиків офіційною частиною суспільної політики їхньої влади. Протягом останнього періоду часу до цього долучилася агресивна політика Москви, що проводиться колишніми елітами спеціальних служб за допомогою методів, притаманних КГБ. Це все, особливо після агресії на Україну, знову змусило поставити драматичне питання чи не треба доповнити Акту посвячення Росії, здійсненого Йоаном Павлом ІІ.
Чи можна знайти факти у минулому на підтвердження цієї думки?
Наприклад, коли у 1942 р. Святійший Отець Пій ХІІ здійснив подібний акт посвячення світу, але без єдності з усіма єпископами світу і без згадки Росії, то с. Люція пояснила, що оскільки посвячення було частковим, то і благодаті будуть частковими. Можливо і тепер маємо схожу ситуацію, коли після посвячення 1984 р. благодаті були частковими і треба його доповнити, щоб отримали повноту ласк. Тим більш, Мати Божа у Фатімі просила окрім посвячення Папою і єпископами Росії, щоб припинилися поширюватися її помилки, ще й всіх вірних про відправлення богослужіння перших п’яти субот місяця, як винагородження за образи здійснені проти її Непорочного Серця. Постає питання чи тепер у Католицькій Церкві на цілому світі практикується це богослужіння? Тому це питання залишається відкритим для всіх католиків.
Як ви ставитеся до теорій про приховану частину ІІІ Таємниці, яка говорить про ніби то кризу та відступництво серед духовенства Католицької Церкви?
Дійсно, є така теорія, що Третя частина Фатімської Таємниці є довшою, ніж та, що була оприлюднена у 2000 р. Проте якби це дійсно було правдою, то означало, що св. Йоан Павло ІІ і Бенедикт XVI сказали неправду, бо показали лише частину таємниці, а решту приховали. Тим більш таке їхнє рішення могла теж спростувати ще жива на той час сестра Люція.
Існує думка, що с. Люція могла передати Папі не лише Третю Таємницю, але і окремий приватний лист, адресований виключно для Святішого Отця, який не був частиною ІІІ Таємниці. Цього точно не знаємо, можливо буде більше відомо, коли опублікують листи с. Люції. Адже вона залишила близько 20 000 сторінок різноманітної кореспонденції, зокрема свій містичний духовний щоденник. Виявилося, що об’явлення Ісуса Христа та Діви Марії візіонерка мала до кінця життя і записувала їх у своєму щоденнику. Не знаємо що там є, але правдоподібно, що його буде опубліковано після завершення її беатифікаційного процесу.
Чи не здається Вам, що ці помилки проникли навіть у середину Церкви?
Справді бачимо, що всередину Церкви увійшов культурний марксизм, який також належить до помилок Росії. Зауважимо, що комунізм народився значно раніше. Його появу можна датувати ще від Карла Маркса. Аборти також були задовго до цього, так само як і сексуальна революція. Проблема, що саме у Росії сексуальна вседозволеність аж до 1926 р. була офіційною державною доктриною, елементом її політики. Більшовицька Росія також була першою країною в світі, де у 1920 р. було легалізовано аборти. Так само, як і на державному рівні, відбувалася атеїстична пропаганда та боротьба з Богом та Церквою. І хоча комунізм впав, ці помилки нагадували вірус, який залишаючи організм носія, переноситься до інших і поширюється на весь світ. На жаль, також “вірус” проник у середину Католицької Церкви, де особливо останніми роками стаємо свідками, що навіть єпископи і кардинали піддаються його впливу. Зокрема, у сфері сексуального виховання, де приймають тези руху ЛГБТ, ідеологію гендер, ставлять вимоги допущення до семінарій та рукоположення активних гомосексуалістів чи перестати визнавати гріховними гомосексуальні акти й дозволити благословення одностатевих пар у святинях.
Про яке навернення йдеться Небу, адже у Росії офіційно період атеїзму завершився ще на початку дев’яностих, відбудовуються храми і монастирі, а переважна більшість населення вважає себе християнами та членами Російської Православної Церкви?
Треба розуміти, що мається на увазі під наверненням країни. Коли мова йде про навернення конкретної людини, то нам легше сказати, що це означає. Щодо Росії, то тут питання чи достатньо для навернення того, що там припинилися переслідування християн та є релігійна свобода. Можливо треба, щоб для навернення, щоб влада держави керувалися у своїй діяльності християнськими вказівками та більшість громадян визнавали своїм життям правдиву віру. Дійсно, у Росії християнство сьогодні не переслідується, хоча з іншої сторони деякі протестантські конфесії досі зазнають репресій, а Католицька Церква не має таких самих прав і свобод, як Російська Православна Церква. Велика проблема у тому, що російська влада, яка виходить з еліт КДБ, здійснює явно антихристиянську імперіальну політику, як проведення війн, державний тероризм, вбивства, фальшиві процеси, засудження ворогів режиму та суворі покарання. Тепер ще агресія щодо України. Але, на мій погляд, набагато гіршим за політичний антихристиянський курс російських керманичів є позиція Московського Патріархату, який підтримує, виправдовує та авторизує злочинну політику режиму, посилаючись при цьому до Христа та Церкви. Це згода на інструменталізацію релігії. На мою думку, вживання імені Христа для виправдання геноциду має демонічні риси. Тобто чи дійсно навернулася до Бога Росія, якщо її духовні лідери роблять такі речі, є досить риторичним питанням.
Вам не здається дивним, що Богородиці об’являється католикам і говорить про посвячення країни, яка в переважній більшості є православною?
Сьогодні ми не приймаємо до уваги, що коли Діва Марія об’явилася у травні 1917 р., Португалія була країною, де Католицька Церква піддавалася найбільшим у світі переслідуванням. Там при владі був лівий революцій уряд, який знаходився під впливом масонів. Ще не відбувся тоді прихід більшовиків у Росії, у Мексиці не вибухла революція. Тому під кутом зору утисків католиків, Португалія була передовою країною. Навіть сам Ленін хотів, щоб у Росії переслідували Церкву так само, як це роблять у Португалії. Тому є велика схожість, що Марія з’являється у країні, де переслідуються християн і передрікає ще більші гоніння на Церкву.
Чому Росія займає таке особливе місце у об’явленнях з Фатіми, і чи це стосується лише сучасних політичних кордонів чи Російської імперії станом на 1917 р, що включає також Україну і Білорусь?
В історії було багато об’явлень, як Ісуса, так і Марії, і вони стосувалися зовсім різних держав. Наприклад, об’явлення Марії Маргариті Алякок стосувалися Франції, у св. Фаустини Ковальської мова йшла про Польщу. У Фатімі об’явлення стосувалися Росії і особливо її помилок, конкретно комунізму. Це послання здійснилося, що свідчить про його правдивість. Щодо територіальних меж Росії, то після оголошення Папи Франциска, що він хоче посвятити Росію і Україну , також розгорілася дискусія серед теологів. Наприклад, єпископ Афанасій Шнайдер з Казахстану, підтримує це рішення Папи, адже на момент об’явлення у Фатімі, Україна перебувала у межах Російської імперії і її теж стосуються послання Богородиці. Тим більш, що після жовтневої революції комунізм теж поширився на українських землях і помилки Росії, як нещастя абортів, до цього часу тут присутні.
Як Фатімське послання пов’язане з ісламом?
Сама назва Фатіма є дорогою для мусульман, бо саме так називалася улюблена дочка Магомета. Назва місцевості у Португалії, де об’явилася Богородиця, походить від імені мусульманської дівчини Фатіми, яка одружилася з християнським рицарем і прийняла хрещення. Отже, португальська Фатіма бере свій початок від навернення мусульманки. Особливо важливим у Фатімському посланні є елемент Божої Матері, як Непорочного Зачаття. Як відомо Непорочна Діва Марія представляється, як та, що має під ногами півмісяць, який, у свою чергу, є символом ісламу. Тому існують такі гіпотези, що здійснення Фатімських об’явлень будуть пов’язані з наверненням до Христа мусульман. Але повторюся, що це лише окремі теорії, які поширені у середовищі деяких маріологів.
Чи виконання прохань Богородиці мають часові обмеження і чи зараз не пізно, щоб запобігти початку ІІІ Світової війни?
Часових рамок фатімських об’явлень нам до кінця не відомо. Знаю, що довготерпіння Бога є величезним. У тих обітницях Матері Божої є твердження, що врешті решт переможе її Непорочне Серце. Ще кардинал Й. Ратцінгер у 2000 році у своєму теологічному коментарі до ІІІ Таємниці написав, що світ не випав з Божої руки, що Боже Провидіння чуває над нами і що Бог дає шанс до самого кінця. Пізніше вже, як Папа Бенедикт XVI у 2010 р у Фатімі він сказав, що помиляються ті хто думає, що пророчий потенціал Фатіми закінчився, адже це послання актуальне досі. Ця обітниця кінцевого тріумфу Непорочного Серця Марії не дозволяє нам впасти у розпач чи фаталізм, але є черговим джерелом надприродної надії .
Пане Гжегожу, чи можна очікувати, що після посвячення Папи Франциска та єпископів цілого світу 25 березня відбудеться надприродне втручання Бога, закінчиться війна і наступить мир?
Я б дуже хотів, щоб так сталося. Проте у середовищі маріологів чи фатімологів вже поширюються дискусії на цю тему. Папа Франциск оголосив, що хоче посвятити цілий світ, а особливо Росію і Україну, а не як Марія просила тільки Росію. Тому у них виникає питання чи тут знову маємо докладне виконання прагнення Матері Божої і чи у зв’язку з цим отримані благодаті будуть стосуватися лише закінчення війни чи також ще й помилок Росії, які поширилися на весь світ. Особисто я сподіваюся, що цей Акт Посвячення буде прийнятий Небом і принесе мир. У вирішальному значенні, це залежить лише від Бога, тому не можу стовідсотково сказати, які будуть наслідки цього акту.
