Щоб показати, де відбувається найбільша боротьба людини з духами темряви, іноді згадується сцена, в якій легіон посланців пекла не припиняє свої атаки, піддаючи благочестивих ченців найвитонченішим спокусам. У той же час багатолюдне і розпусне місто охороняє трохи ледачий і нудьгуючий демон. І частка правди в цій картині є. Бо коли ми хочемо вдосконалюватися, робити щось добре, що може принести Божий плід, ми зустрічаємо різні перешкоди. Проте, якщо ми поглянемо на житія святих, то знайдемо в них описи надзвичайних подій, про які важко сумніватися, що вони були справою рук сатани, який намагався обдурити їх спокусами та скорботами.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Прикладом дії злих сил є досвіди багатьох екзорцистів. Серед іншого в книзі Гжегожа Фельса під назвою «Демон. Розповідаю як є» містяться історії отця Маріана Райхеля, екзорциста Перемишльської архідієцезії. Про одну з них священнослужитель згадав в інтерв’ю, даному незадовго до смерті, відповідаючи на запитання про труднощі служіння людей, які здійснюють літургійний чин вигнання злих духів: «Можливо, свіжий приклад? Вчора о 23.54 після молитви над одержимою дівчиною я отримав смс: Ти пошкодуєш про це, жалюгідний священику, торкнись мене ще раз своїми священичими лапами та своїми іграшками, і я вб’ю тебе! Досить, досить, досить, досить…” Я був радий. Чому? Бо іноді здається, що наші молитви нічого не значать, а коли злий дух сердиться, це означає, що він сильно постраждав».
На запитання співрозмовника: «Чи боїться він злого духа?», досвідчений екзорцист відповів: «Звичайно, боюсь! І я не хочу мати з ним нічого спільного. Я хотів би силою Божою якомога частіше викидати його з людей. Хіба є людина, яка його не боїться?! Велика помилка, якщо хтось прикидається сильнішим за лукавого».
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Читаючи житія святих, ми також знайдемо історії про сатанинські напади та прояви, які вони пережили на власному досвіді.
1. Блаженна Мати Ісуса Сперанца
Однією з багатьох відданих Богові людей, які опинилися під прицілом злого духа, була Марія Юзефа Альгама Велера, народжена 29 вересня 1893 р., іспанська містичка, засновниця Згромадження Служебниць Милосердної Любові, ініціаторка будівництва санктуарію під тією ж назвою, що й Конгрегація, яка до сьогодні знаходиться в італійському місті Коллеваленца.
Відома, як Мати Сперанца Ісуса, Бог наділив її багатьма дарами, включно з рідкісним даром білокації, завдяки якому вона зустріла наприклад o. Пio, також відомого цим даром. Незадовго до замаху на Івана Павла ІІ (13 травня 1981 р.) мати Сперанца відчувала сильний біль і крововиливи. Ці нездужання супроводжувалися тривогою, сповіщаючи про небезпеку, що загрожує папі. У відповідь на цей досвід вона віддала своє життя за життя Святішого Отця. В знак подяки за чудо порятунку Іван Павло ІІ зійснив паломництво до збудованої монахинею святині невдовзі після трагічних подій на площі св. Петроа.
У своєму духовному житті мати Сперанца мусила боротися з нападами сатани, якого вона часто бачила віч-на-віч. Монахиню цькували різними способами. Злий дух побив її і скинув зі сходів. Важко здивуватися, адже завдяки її молитві навернулися деякі масони і сатаністи. За це вона зазнавала різних напастей. Наприклад, після звільнення одного з них ліжко мати Сперанци загорілося. Вона почала молитися, після чого вогонь раптово припинився. Незважаючи на ці переживання, містичка не відчувала страху, а демонів зневажливо називала «струпами» або «червивими».
2. Святий Отець Піо
Відомий отець Піо Франческо Форджоне (1887-1968), італійський стигматик, святий капуцин Католицької Церкви, у своєму житті бачив не лише ангелів, які служать Богові, але й тих, хто повстав проти Нього. Тому його дивували думки про те, що злих духів не існує. Одного разу він навіть сказав: «Як можна сумніватися в існуванні диявола, коли я весь час бачу його поруч». І він говорив правду, що підтвердили близькі йому люди, які були свідками ударів, які містику доводилося відбивати від сил темряви. Про подібні випадки свідчить також листування ченця з отцем Августином. Падре Піо писав:
«Вони накинулися на мене, повалили на підлогу, жорстоко били, кидали в повітря подушки, книги та стільці, лаялися вкрай нецензурними словами».
В іншому листі до того ж співбрата він згадує:
“все моє тіло в синцях від ударів, які наносить мені наш ворог». Окрім фізичної розправи, святий піддавався найпідступнішій брехні. Щоб обдурити його, злий дух приймав вигляд невідомих людей, монахинь і навіть Марії, розп’ятого Христа, Ангела-Охоронця або святого Франциска. Він також спокушував капуцина старими прийомами, «уособивши» красиву оголену танцівницю.
Лаяли священнослужителя і одержимі, з вуст яких чулося, як сатана ненавидів його за те, що він був «джерелом віри». Одного разу він додав: «Я б зробив більше, але Біла Пані зупинила мене». Незважаючи на стільки випробувань, які йому довелося пройти, часто перебуваючи на межі сумнівів, він зумів зберегти віру завдяки молитві, допомозі рідних та Ангела-Хранителя. Висновки, до яких він дійшов, розкриваються в такому уривку з листа: «Бийся, як хоробрий воїн, борися завжди проти тілесних пожадливостей, проти спокуси мирської тілесності, проти спокуси мирської суєти, проти спокуси золота і влади. За допомогою цих засобів Сатана постійно воює. Нас чекає важка боротьба, але sursum corda (піднесімо серця)!»
3. Свята Джемма Галгані
Джемма Ґальґані (1878-1903), італійська містичка та стигматичка, яка жила в ті самі часи, що й падре Піо, також була переслідувана злим духом, який намагався послабити її віру. Вона також була жертвою фізичного насильства з боку сил диявола. Її духовний наставник отець Джермано Руопполо написав про це у своїй книзі:
«Як тільки Джемма брала ручку, щоб написати мені, він виривав її з її рук і розривав папір на крихітні шматочки. Іноді, хапаючи її за волосся, він відривав її від столу з такою люттю, що цілі пасма волосся залишалися в його пазурах».
Гнів пекельного духа виявився в діях, спрямованих на обман святого. Він являвся їй у вигляді сповідника, прекрасного ангела, небезпечного чудовиська, безумної людини або скаженого пса. Бувало, що він кидався на неї, б’ючи і кусаючи. В результаті цих нападів Джемма втрачала волосся, її тіло було в синцях, навіть ходіння давалося з болем. Незважаючи на муки, завдані сатаною, вона вважала себе щасливою людиною. За словами її сповідника, диявольська лють, жертвою якої вона стала, робила її подібною до стражденного Христа. Виразом такої прихильності містички була практика покутних дій. Цим вона викликала ненависть усього пекла.
4. Блаженний Бартоло Лонго
Свідком переломних подій як у 19, так і в 20 століттях був італієць Бл. Бартоло Лонго (1841-1926), до свого навернення учасник антиклерикальних масонських виступів і спіритуалістичних сеансів, а також священик «нової релігії», в ритуалах якої він віддав свою душу дияволу. В результаті його мучили диявольські видіння, його депресія посилилася, він відчував себе божевільним, думав про самогубство.
Навернувшись під впливом свого друга, він зробив генеральну сповідь, відрікся від сатанізму, покинув секту. Він публічно зрікся своїх помилок, переконував колишніх друзів відмовитися від бісівських практик. Він також був востаннє на спіритичному сеансі, де, тримаючи в руках медалик Богоматері, вигукнув: «Я відрікаюся спіритуалізму, бо це лише клубок брехні та помилок». Це навернення підштовхнуло його змінити своє життя. Він став волонтером у шпиталі, як домініканський терціарій прийняв ім’я Брат Розарій. Тому не дивно, що диявол з часом прийшов за ним. Бартоло все життя мусив боротися з темними помислами диявола. Як він сам писав:
«Незважаючи на моє покаяння, мене все ще переслідувала думка, що я належу сатані, що я все ще його раб і що він чекає на мене в пеклі. Зважаючи на це, я впав у відчай і був близький до самогубства. Тоді я почув у своєму серці відлуння слів отця Альберта, який повторював за Марією: Хто поширює мою вервицю, той буде спасенний. Ці слова просвітили мою душу. Я впав на коліна і вигукнув: якщо ці слова правдиві, то я буду врятований, тому що я не покину цю землю, доки не простягну тут Твого Розарію. У цю хвилину пролунав дзвін парафіяльного дзвону, сповіщаючи людям час молитви Ангела Господнього. Це було ніби скріплення мого рішення».
Проте демонічний шепіт не полишав Лонго. Він терпів його до смерті. Згідно з його останніми словами: «Моя єдина мрія — побачити Марію, яка врятувала мене і яка визволить мене від пасток сатани».
5. Свята Тереза Нойман
Описані переживання, які злий дух вписав у життя згаданих тут людей, можна також знайти в біографії Слуги Божої Терези Нойман (1873-1962). Ця німецька містичка і стигматичка, тяжко хворіла в молодості, чудесним чином прозріла через заступництво св. Терези з Лізьє, до якої вона мала особливу відданість. Після цієї події вона почала одужувати. Її внутрішній голос говорив про прийдешнє зцілення, яке також передвіщало багато майбутніх страждань.
З березня 1926 року Тереза переживає містичні видіння Христа. У цьому екстазі вона пророкувала майбутнє різних країн. Наприклад, вона передбачила падіння Гітлера і Третього рейху. Володіла також іноземними мовами. Їй також довелося витерпіти багато болю через стигмати, дані їй Богом. Кілька днів її голова стікала кров’ю, наче від слідів тернового вінка. Від Різдва 1926 року вона перестала їсти і їла лише Євхаристію. Це тривало все життя.
Незважаючи на численні злигодні та страждання, які вона прийняла як покуту Богові за стільки гріхів у світі, вона намагалася вести нормальний спосіб життя. Вона стверджувала, що ангел-охоронець є ефективним помічником у боротьбі зі злим. Хоча вона ніколи не мала видіння пекла, вона змогла в екстазі побачити падіння «ангелів пекла». Згадуючи жахливу битву, яка відбулася раніше між вірними Слугами Бога та демонами, вона сказала: «Якщо це не суперечить Божій волі, я буду просити Бога, щоб ніколи більше не дозволив мені стати свідком чогось такого жахливого». В іншому видінні вона була духовним свідком спокуси Христа дияволом у пустелі. Вона померла 18 вересня 1962 року від раптової зупинки серця.
Окрім згаданих тут людей Церкви, пекельним нападам піддавалися й інші слуги Христові. Подібні історії можна знайти в описах життя св. Йоана Марі Віаннея, бл. Катерини Емемерих, св. Йоана Боско, св. Максиміліана Марія Кольбе, бл. сестри Марцеліни Даровської, св. сестри Фаустини та багато інших.
