27 листопада Католицька церква згадувала об’явлення Пресвятою Богородицею Чудотворного Медалика святій Катерині Лябуре. Сьогодні мало хто в Європі пам’ятає, що саме завдяки цьому медальйону з’явився штандарт Європейського Союзу – дванадцять зір на блакитному тлі.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Богородиця об’явилася святій Катерині Лябуре в каплиці Сестер Милосердя на вулиці Бак у Парижі в 1830 році. Загалом Вона з’явилася тричі. 27 листопада 1830 року (це було друге об’явлення) Пречиста Діва Марія наказала роздати медальйон за поданим зразком і запевнила візіонерку, що всі, хто буде носити його з довірою та вірою, отримають багато ласк.
Кресляр-дизайнер Арсен Хайтц надихнувся чудодійним медальйоном. Коли він брав участь у конкурсі, оголошеному Радою Європи в 1950 році, як прапор нового Союзу запропонував коло з дванадцяти зірок на фоні Марійної блакиті. Проєкт зайняв перше місце і під час урочистої церемонії 8 грудня 1955 року офіційно став прапором, який сьогодні майорить на щоглах по всьому континенту.
Арсен Хайтс був ревним католиком і належав до Братства Чудотворного медальйона.
Щодо можливого збентеження через зображення п’ятикутної зірки
Через дискусії щодо п’ятикутних зірок на Чудотворному медальйоні нагадаємо, що такими вони були від початку, згідно з Божим задумом — читаємо на сайті Видавництва отців Францисканців в Непокалянові. Під час об’явлення Діва Марія не пояснювала Катерині Лябуре, як має виглядати медальйон, але показала їй його зображення. Тому, якщо зірки на медальйоні мають п’ять кінців, це була Її воля. Зірки на Чудотворному медальйоні були п’ятикутними з моменту його першого карбування.
У давнину п’ятикутна (піфагорова) зірка, як і коло, вважалася ідеальною фігурою, оскільки не мала ні початку, ні кінця (її малюють одним помахом руки). Перші християни перейняли його і віднесли до Христа, Альфи й Омеги. П’ятикутна зірка також вказувала на п’ять ран нашого Господа.
Занепокоєння щодо п’ятикутної зірки є результатом незнання та страху. Ніхто і ніщо не може надавати іншого значення символам, які вживаються в християнстві (наприклад, хресту), і робити їх шкідливими для вірних, бо сам Бог дає їм силу. І немає нікого могутнішого за Нього. Віра в нечисту силу може бути пов’язана з «язичницькими» символами, але не з християнськими. Якщо масонство почало використовувати п’ятикутну зірку, то ми не можемо відмовлятися від християнської символіки цієї зірки і відкидати її, але ми повинні триматися її ще міцніше – як ми це робимо у випадку з хрестом.
Це ж стосується і Європейського Союзу та його цінностей, що був задуманий як родина вільних християнських європейських народів, а не бюрократичний гігант з ідеологією, яка відмовляється від християнського коріння Європи. Саме Пресвята Богородиця є великою заступницею Європи, про що свідчить прапор Євросоюзу.
Важливо: «Чудотворність» Чудотворного медалика не залишилася в минулому.
Ті, хто носять його та вірять у його силу (тобто у силу Бога, який таким чином виявляє її), все ще відчувають та отримують багато милостей від Бога.
