Вінницький тероборонівець з позивним “Ларс” встигає не лише виконувати свої службові обов’язки на фронті, але й складати екзамени в окопі й рятувати життя побратимів.
Його історію розповіли у 120-й бригаді територіальної оборони Збройних сил України у Facebook, пише Українська Правда
Хлопець родом із Олександрії, що на Кіровоградщині. На Вінниччину “Ларс” переїхав кілька років тому, коли вступив на навчання до Вінницького національного медичного університету імені М. Пирогова.
У перший же день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, 24 лютого, студент пішов добровольцем у тероборону.
“Я люблю медицину, мені подобається допомагати людям. Мав досвід роботи медбратом у реанімації. Але коли розпочалася війна, одразу вирішив, що можу бути корисним там, де потрібно рятувати життя”, – розповідає “Ларс”.
У складі окремої батальйонно-тактичної групи хлопець поїхав на передові позиції як бойовий медик. Одного разу, під час виконання завдань, ворог вночі прицільно обстріляв позиції українських військових. Тоді кілька людей отримали осколкові поранення.
“Ларс” у той момент знаходився поруч у суміжному окопі.
“Між обстрілами військовослужбовець вибіг і затягнув одного із поранених побратимів в укриття. Одразу почав надавати медичну допомогу: наклав турнікет та зупинив кровотечу. Далі поранених евакуювали у медзаклад”, – розповідають у 120 бригаді ТРО.
Тероборонівці наголошують, що життя військовослужбовця було врятоване лише завдяки швидким та професійним діям бойового медика.
Водночас “Ларс” радить усім, хто причетний до медичної справи, якомога більше навчатися і діяти рішуче, але відповідно до протоколів. Сам хлопець розповів, що випускні екзамени в медуніверситеті він здавав в окопах через відеозв’язок.
“Для мене сенс життя – це відповідальність. Мій обов’язок – рятувати. Я не можу сидіти вдома і спостерігати за подіями, які зараз творять історію мого народу. Якщо людина хоче – вона зможе усе.
Випускні екзамени в університеті я здавав в окопах через відеозв’язок, тому що відповідально ставлюся до навчання і за це мене поважають викладачі”, – розповідає бойовий медик.
Також “Ларс” зізнається, що після завершення війни він мріє продовжити навчання в інтернатурі на лікаря-анестезіолога, щоб допомагати людям уже в медичних закладах, а не в польових умовах.
