Свята Фаустина Ковальська, яка жила в першій половині XX століття в Польщі, мала багато містичних переживань, у тому числі щодо душ у Чистилищі*. У своєму «Щоденнику» вона описала кілька прикладів свого досвіду молитви за ці душі та спілкування з ними.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
«Тільки ми можемо їм допомогти»
Одного разу сестра Фаустина запитала Господа Ісуса, за кого їй молитися. Ісус відповів, що наступної ночі дасть їй знати, за кого молитися.
Далі сестра описує: «Я побачила Ангела-Хранителя, який наказав мені іти за ним. Умить я опинилася в туманній місцевості, наповненій вогнем, а у ньому безліч страждаючих душ». Фаустина побачила, що ці душі гаряче молилися, але результату не було — вона усвідомлює, що «тільки ми (живі, ред.) можемо їм допомогти».
«Полум’я, яке палило їх, мене не торкалося. Мій Ангел-Хранитель не відступив від мене ні на хвилину», — продовжує опис сестра-монахиня.
Фаустина запитала у душ, що найбільше спричиняє їм страждання. Та почула відповідь: «Це туга за Богом».
Далі сестра побачила Матір Божу, яка відвідувала душі в Чистилищі. «Душі називають Марію Зіркою Моря**. Вона їм приносить полегшення. Я хотіла довше порозмовляти з ними, але мій Ангел-Хранитель дав мені знак, що треба виходити».
Коли Фаустина та Ангел вийшли за двері тієї в’язниці душ, сестра почула внутрішній голос, який сказав: «Моє милосердя не хоче того, але справедливість велить».
Від того часу сестра Фаустина почала частіше спілкуватися з покараними душами.
«Однак дивними є Божі присуди»
«Одного разу вночі прийшла до мене одна з наших сестер, яка вмерла два місяці тому. Це була сестра першого хору. Я побачила її у страшному стані», – описує ще один випадок зі свого життя сестра Фаустина. — «Уся в полум’ї, обличчя болісно викривлене. Це тривало дуже коротко і (вона) зникла».
Фаустину прошив дрож, і хоча вона не зрозуміла, де саме страждає померла сестра — в Чистилищі чи в Пеклі — подвоїла свої молитви за неї. На другу ніч сестра прийшла знову, але її стан був ще страшнішим — «в страшнішому полум’ї, на обличчі малювався розпач». Фаустина здивувалася, що після молитви стан душі погіршився, а не покращився, хоча вона за неї посилено молилася. Тому запитала душу, чому молитви їй не допомагають. Та відповіла, що молитва їй не допомогла і не допоможе навіть, якби за неї молилося все Згромадження сестер. «Ці молитви пішли на користь іншим душам», — пояснила вона.
Однак Фаустина не переставала молитися.
«Через деякий час прийшла знову до мене вночі, але вже в іншому стані. Вже не була в полум’ї, як раніше, а обличчя мала погідне, очі блищали радістю, і сказала мені, що я маю справжню любов ближнього, що багато інших душ скористало з моїх молитов, і заохочувала мене, щоб я не переставала (молитися) за душі в Чистилищі, і сказала мені, що вона вже недовго залишатиметься в Чистилищі», — пише свята Фаустина і додає: «Однак дивними є Божі присуди».
«Ми настільки щасливі, наскільки виконали Божу волю»
Іншого разу сестра Фаустина відмовляла вервичку, прогулюючись у саду. Коли вона прийшла на монастирський цвинтар, який розташований в межах саду, то запитала безмовно: «Напевне, ви дуже щасливі?», і раптом почула такі слова: «Ми настільки щасливі, наскільки виконали Божу волю» — і знову тиша, як перед тим.
«Того самого дня, коли я лягла спати, вночі прийшла до мене якась душечка і, вдарившись у шафку, збудила мене, просячи помолитись за неї. Я хотіла запитати, хто вона така, однак поборола свою цікавість і це мале умертвлення поєднала з молитвою і пожертвувала за неї», — описує ще один свій досвід сестра Фаустина.
Трохи пізніше, в задушний день, 2 листопада, коли римо-католики в особливий спосіб моляться за померлих, Фаустина описала свої переживання так: «Увечері прийшли до мене ці душі і просили мене молитися за них, я багато молилася за них. Увечері, коли процесія верталася з цвинтаря, я побачила безліч душ, які разом з нами ішли до каплиці, разом з нами молилися. Я багато молилася, бо мала на це дозвіл настоятельок».
«Іди геть, сатано!»
Однак не дрімає і ворог людських душ — диявол. Ще апостол Павло попереджав, що «сатана вдає з себе ангела світла» (див.2 Кор. 11, 14). Тож не дивно, що він намагався обманути і сестру Фаустину. Однієї ночі її відвідала начебто ще одна душа, яка не просила про молитву, а почала звинувачувати Фаустину, докоряти їй за те, що вона «була честолюбна і горда», а тепер заступається за інших, хоча сама, так би мовити, не безгрішна. Фаустина відповіла, що висповідалася зі своїх гріхів і покладає надію на Божу доброту. Дивний діалог продовжився, «душа» почала вимагати від Фаустини, аби та визнала її велич і воздала їй хвалу. «Раптом я побачила, що в цій постаті криється сатана, і сказала: “Тільки одному Богові належиться хвала, іди геть, сатано!” І в одну мить ця душа впала у страшну незбагненну прірву, яку неможливо описати, і я сказала цій нікчемній душі, що скажу про це Церкві», – пише в «Щоденнику» монахиня.
Сестра Фаустина описала ще кілька випадків свого досвіду спілкування з душами в Чистилищі, і кожного разу, вона відгукувалася на їхні прохання — молилася, постила, жертвувала свої терпіння за них.
Так одного разу до Фаустини «прийшла одна з померлих сестер» і попросила пожертвувати за неї день посту і усі вправляння того дня. «Під час Служби Божої я хвильку переживала її муку, відчула в душі таки великий голод за Богом, що мені здавалося, що я вмираю від бажання поєднатися з Ним. Це тривало недовго, але я зрозуміла, якою є ця туга душ у Чистилищі».
«Відчувала, що це за вмираючого грішника»
«Коли померла сестра Домініка, вночі десь біля першої години прийшла до мене і дала мені знати, що вмерла. Я гаряче помолилася за неї. Вранці сестри сказали мені, що вже не живе, я відповіла, що знаю, тому що приходила до мене», — описує ще один випадок свята Фаустина Ковальська.
Під час перевдягання померлої Фаустина отримала від Бога знання, що сестра Домініка ще терпить у Чистилищі. Через це Фаустина подвоїла свої молитви за неї.
Ще іншим разом до сестри Фаустини «прийшла душа певної панночки». «Вона дала мені відчути свою присутність, даючи мені пізнати, що потребує моєї молитви. Я помолилася хвилину, однак її дух не відступав від мене. Тут я мовила у думках: Якщо ти від доброго духа, то залиши мене у спокої, а завтрашні відпусти будуть за тебе. І в цю ж хвилину цей дух залишив мою кімнату; я зрозуміла, що він у Чистилищі».
«Сьогодні більше, ніж будь-коли, я відчула муку Господа у своєму тілі. Відчувала, що це за вмираючого грішника», – записала сестра Фаустина, засвідчуючи цим, яке велике значення мають наші молитви і терпіння для живих і померлих, коли вони перебувають у розпорядженні Божого милосердя.
«О, якщо б ти знала їх страждання…»
Восьмий день Дев’ятниці до Божого Милосердя присвячений саме душам в Чистилищі. У своєму «Щоденнику» сестра Фаустина так записала слова Ісуса Христа щодо наміру молитви того дня:
«Сьогодні приведи до Мене душі, які знаходяться у чистилищній в’язниці, і занур їх у глибині Мого милосердя, хай струмені Моєї Крові охолодять їхній жар. Усі ці душі Я дуже люблю, вони виплачують Моїй справедливості, у твоїх силах принести їм полегшення. Бери зі скарбниці Моєї Церкви усі відпусти*** і жертвуй за них… О, якщо б ти знала їхні страждання, ти б постійно жертвувала за них милостиню духа і сплачувала їхні борги Моїй справедливості».
З-поміж іншого свята Фаустина відповідає Ісусу на Його заклик віршем:
«З Чистилища вогню страшного
Підноситься стогін до милосердя Твого,
Втіху й прохолоду можна лиш знайти
В струменях пролитої Крові і Води».
А опісля продовжує молитву: «Отче предвічний, подивися оком милосердя на страждаючі в Чистилищі душі, які теж замкнені у Наймилостивішому Серці Ісуса. Благаю Тебе заради Мученицьких Страстей Ісуса, Твого Сина, і заради усієї гіркоти, яка залила Його Пресвяту душу, вияви своє милосердя душам, які знаходяться під Твоїм справедливим поглядом; не дивися на них інакше, як тільки через Рани Ісуса, твого Наймилішого Сина, бо ми віримо, що Твоя доброта і Твоя милість нескінченна».
Свята Фаустина часто молилася за душі в Чистилищі, до цього спонукало її милосердя Боже, яке вона черпала з Небесної скарбниці.
«Сказав мені Господь: Часто заходь до Чистилища, бо там ти потрібна. – Розумію, мій Ісусе, значення цих слів, які кажеш мені, але спочатку дозволь мені зайти до скарбниці Твого милосердя», – написала сестра у своєму «Щоденнику».
*Згідно з Катехизмом Католицької церкви, до Чистилища після смерті потрапляють «Ті, що вмирають у ласці й приязні Божій, але ще недосконало очищені, хоча мають запевнення про своє вічне спасіння, після смерті переходять очищення, щоб здобути святість, необхідну для входження до небесної радості» (ККЦ 1030).
**Марійський гімн з ІХ століття розпочинається словами Ave, maris stella, – Радуйся, зірко моря. Як полярна зірка веде до безпечної пристані моряків, яким загрожує в морі небезпека, так Марія веде нас до неба через розбурхане море нашого життя (св. Тома з Аквін).
*** Згідно з Катехизмом Католицької церкви, «відпуст – це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта. … Відпуст є частковий або повний, залежно від того, чи він звільняє від дочасної кари за гріхи частково чи цілком.” (ККЦ 1471).
————————————————————-
Додатково
Душі в Чистилищі не мають змоги надолужити за власні гріхи молитвами або вчинками — лишже терпінням. Тому Церква і безліч святих постійно палко заохочують нас молитися за душі в Чистилищі, щоб нашими молитвами термін їхнього терпіння був скорочений.
Є два типи відпустів:
повний (цілковитий) – це є відпуст через який відбувається повне відпущення перед Богом дочасної кари за гріхи;
частковий – це є відпуст через який відбувається частинне відпущення перед Богом дочасної кари за гріхи.
Право відпускати дочасну кару за гріх Церква отримала від Христа: «Істинно кажу вам: Усе, що ви зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі, і все, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі» (Мт. 18:18).
