Про змагання за життя, рух пролайферів та ставлення до вакцин, які були розроблені з використанням клітин, які мають абортивне походження, розмовляли з засновником «Гладіаторів Життя» Святославом Поглядом.
Святослав розкажи будь ласка, хто такі «Гладіатори Життя» і звідки виникла така назва?
Ми товариство небайдужих людей, яке утворилося навколо прагнення доносити до суспільства думку, що людське життя розпочинається з моменту зачаття. Основними нашими методами є індивідуальні бесіди чи дискусії у чатах, поширення цієї ідеї у інтернеті. Ми ведемо такий собі двобій. Тому й обрали для себе назву «Гладіатори Життя», як люди, які вміють боротися сам на сам за життя. Якщо раніше у Стародавньому Римі це публіка під час гладіаторських боїв вирішувала кому жити, а кому ні. У нашому випадку це народ у демократичних суспільствах має право вирішити жити ненародженій дитині чи ні, приймати закони, які будуть захищати життя чи легалізувати аборти.
Можеш описати портрет середньостатистичного українського пролайфера та чи співпрацюєте з іноземними організаціями за життя?
Оскільки Україна є пострадянською країною, то більшість пролайф активістів є віруючими християнами. Також знаємо декількох мусульман чи буддистів, але все одно переважають християни. Якщо до прикладу взяти США, то там третина учасників руху «За життя» взагалі є невіруючими секулярними людьми, які аргументують свою позицію не священними текстами, книгами, а науковими фактами. Зокрема, що не піддається сумніву, що життя будь-якої людини розпочинається з моменту природного зачаття, щодо якого є консенсус у більшості науковців. Хотілося би, щоб і в Україні було більше осіб, які мають не лише релігійну мотивацію щодо захисту людського життя, але і наукову. Проте слава Богу, що серед нас є люди, які відгукнулися на заклик Бога захищати людське життя.
Щодо співпраці з пролайф організаціями в інших країнах, то дуже шкода, що немає такої Федерації, яка б консолідувала зусилля рухів за життя. Звичайно, існують міжнародні ініціативи, є загальноукраїнські акції, Проте таких консолідованих міжнародних організацій, як у наших опонентів, як Planned Parenthood та «Національна Федерація Абортів» з США або британська BPAS «Національна Федерація Абортів», серед пролайферів, на жаль, немає.
Як ти ставишся до «послідовної етики життя», коли аборт ставиться на одному рівні з питанням міграції, подолання смертної кари та бідності, расизму та зловживання алкоголем?
Треба розуміти мотиви захисту людського життя. Я впевнений, що аборт чи це селективний або на вимогу, – це вбивство людини, яка ще не встигла народитися. Адже є науковим фактом, що життя людини розпочинається від моменту зачаття. Тому пролайф є справою юридичного медичного і культурного захисту категорії людей і звідси є політичною метою. Як втім, і смертна кара, допомога мігрантам або боротьба з алкоголізмом, який вбиває людей. Або актуальна тема подолання наслідків епідемії коронавірусу. Захист ненароджених для нас так само дуже важливе питання, як інші справи, що стосується життя та нашого існування.
Які головні напрямки вашої діяльності та що вдалося вже реалізувати?
Основна наша мета – це поширення ідеї, що людське життя розпочинається від моменту зачаття і що не можна вбивати людей у будь-якому місці та будь-якому віці. Тому полем нашої діяльності є звичайно соціальні мережі, інтернет. Ми займаємося адмініструванням таких сторінок у Фейсбуці, як «Я людина», «Ти не сама», «Диво всередині» та інші. Таким чином ми намагаємося якомога більшій кількості людей розказати правду про початок людського життя, і про те, що вагітна жінка має альтернативу аборту. На жаль, в Україні, особливо в жіночих консультаціях, про це мало говорять. Ми, наприклад, знайшли близько 30 центрів, які допомагають вагітним матерям у складних ситуаціях. Куди вона може звернутися за психологічною, матеріальною та юридичною допомогою, а навіть отримати житло, якщо батьки чи коханець виганяє з дому. Там вона може спокійно виносити та народити дитину. Шкода, що про ці організації мало хто знає. Навіть ми не про всіх знали, поки не розпочали робити цей список. Адже вони надзвичайно зайняті допомогою вагітним і в них просто немає часу на піар. Тому їхні адреси та контакти можна знайти на нашій сторінці: «Ти не сама».
Можеш поділитися планами «Гладіаторів Життя» на майбутнє?
По-перше, сформувати базу знань, де кожен українець може ознайомитися з аргументами на користь захисту людського життя, вміти відстоювати свою думку і таким чином здобувати перемогу у дискусійному двобої на тему абортів. Тому ми займаємося формуванням гладіаторів та запрошуємо на спеціальні лекції фахівців з юриспруденції, богослів’я, медицини, де навчають, як правильно аргументувати свою позицію у кожному аспекті. Нині ми готуємо сайт, де буде викладена інформаційна база. Там також буде карта центрів допомоги для вагітних та самотніх матерів, щоб кожна жінка змогла знайти найближчий центр. Якщо хтось бажає допомогти з розробкою сайту або формалізацією навчання, ми завжди раді співпраці.
Чи зазнавали «Гладіатори Життя» або хтось з твоїх однодумців тиску з боку гендерних і проабортивних організацій?
Гладіатори – це маленька організація, яка напевно не настільки небезпечна для гендерних феміністичних організацій. Тому якогось тиску на нас немає. Тим більш ми намагаємося уникати прямих конфронтацій з феміністичними організаціями. Мені розповіли мої знайомі, що є декілька людей, які постійно фотографували та зберігали мої повідомлення та дописи у соцмережах у надії, що коли в Україні буде встановлений якийсь ліво-ліберальний режим, то ці дописи стануть підставою для звернення в поліцію. Тому був змушений заблокувати цих людей. Проте поки у нас немає такого режиму, то можу спати спокійно.
У багатьох християн в Україні виникають сумніви чи приймати вакцину, яка була розроблена з використанням абортивних клітин. Як ти вирішив цю дилему для себе?
Відомо, що деякі вакцини опосередковано пов’язані з абортами. Наприклад векторні вакцини були вирощені на клітинних лініях, які були отримані з нирки вбитої під час аборту людини. Також деякі вакцини тестувалися на подібних клітинних лініях, але тут варто розуміти, що пролайф і вакцинація – це взагалі паралельні поняття, які не перетинаються. Варто усвідомити, що основною формою протидії абортаріям або організаціям, які продають рештки вбитих внаслідок штучного переривання вагітності немовлят, є бойкот. А він має сенс лише тоді, коли можемо нанести збиток не собі, а тому кого бойкотуємо. Якщо взяти вакцини, то більшість з них вирощувались чи тестувались на клітинних лініях, які були отримані близько 40 років тому з нирки вбитої під час аборту людини. Тобто вже майже півстоліття ці клітинні лінії не мають жодного відношення до абортів. Якщо ми зараз відмовимося від цих клітинних ліній або від продуктів, які пов’язані з цими клітинними лініями, наприклад вакцини, то скільки ви думаєте ми врятуємо життів. Правильно, нуль. Або скільки заподіємо шкоди абортивному бізнесу? Так само нуль! Проте, через нашу відмову чи зволікання чи агітацію проти вакцинації від епідемії може померти чимало людей. Ми можемо бойкотувати деякі вакцини, коли є відповідна альтернатива. Наприклад, коли на українському ринку з’явиться варіант вакцини, яка буде морально бездоганною, тоді ми як пролайфери, будемо зобов’язані користуватися цією формою щеплення. Але поки немає альтернативи, ми все-таки не маємо права наражати ані свої життя, ані життя нашого оточення на небезпеку. На мою думку, все ж таки краще вакцинуватися, але це моя суб’єктивна думка, як людини, яка оцінила усі ризики і вигоди від вакцинації.
Закликаю не асоціювати пролайф з антивакцинаторським рухом чи навпаки агітацією вакцинації.
