Намагання «осучаснити» християнство, підлаштувати його під світ, аж ніяк не сприяє тому, аби люди горнулися до Церкви, швидше навпаки. Яскравим доказом тому є ситуація в Німеччині.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Німеччина відома радикальним характером підлаштування християнських структур під лібералістичні норми. В авангарді тут знаходяться протестанти. Віддані ідеям екуменізму місцеві католики намагаються не відставати – так, що значний їхній відсоток є католиками лише за назвою. На цьому тлі і Католицька Церква Німеччина, і протестантські спільноти переживають зростання масштабів відтоку вірян.
Як інформує Credo, на підставі дослідження, яке 2019 року провів Фрибурзький університет, оцінювалося, що до 2060 року дві Католицька Церква та лютеранська спільнота в Німеччині матимуть близько 22,7 млн членів, тобто фактично удвоє менше, ніж це було у 2017 році (44,8 млн). Згідно з даними нового дослідження, що було презентоване 14 листопада, 43% католиків і 37% протестантів, які «залишаються членами» своїх спільнот, були оцінені як «схильні відійти».
Три чверті католиків і дві третини протестантів сказали, що не виключають можливості свого виходу з Церкви. Загалом беручи, результати дослідження підтверджують, що релігійна залученість людей і довіра до Церкви щораз більше маліє. Для майже 8 з 10 респондентів релігія більше не має значення (38%) або ж має невелике значення (40%). Тим не менше, 33% католиків і 36% протестантів ствердили: «Я почуваюсь пов’язаним (пов’язаною) з Церквою, попри те, що в багатьох питаннях зберігаю критичний підхід до неї». Католицькій Церкві виражають довіру надалі 9% опитаних, а лютеранській спільноті – 24%.
Нагадаємо, апостазійні тенденції серед католиків Німеччини вилилися у форму так званого «Синодального шляху». Виродження німецького католицизму простежується на різних рівнях: від відкидання католицького вчення про сексуальність до жахливих літургічних зловживань. Щодо німецького протестантизму, то ілюстрацією його становища можна вважати такі ситуації як засудження релігійними спільнотами пастирів, які елементарним чином нагадують засади християнського морального вчення.
