“Вдалося виїхати, і почуваюся зрадником”: як приборкати провину вцілілого
“Я живу в безпеці в той час, коли мої знайомі ховаються у метро чи бомбосховищах Києва, Харкова, Мелітополя та Чернігова”. “Привіт, в Жешуві, в безпеці, почуваюсь зрадницею”. “Щоранку я просинаюсь з думкою, що могла б бути корисною на фронті, наприклад, подавати патрони. А потім сміюсь, бо наші хлопці можуть самі дати відсіч ворогу. Та й…