Британське видання Daily Mail опублікувало ще одну історію колишнього трансгендера, жінки, яка певний час вважала себе чоловіком, але все ж змогли визнати свою стать і прийняти жіночність. 31-річна Хейзел Еппл’ярд з Лімінгтона пройшла довгий шлях самоприйняття і тепер виступає проти нав’язування трансгендеризму підліткам та є пролайф активісткою.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
«У дитинстві я завжди була трохи подібною до хлопців. Я аутист. Мама намагалася одягнути мене дівчинкою. Мені не хотілося так одягатися. Я почала відкидати все дівоче», — згадує Хейзел. Коли вона досягла підліткового віку, то багато часу проводила в мережі, спілкуючись з іншими людьми, яким здавалося, що вони іншої статі. Таким чином вона познайомилася зі спільнотами і організаціями трансгендерів, які переконували дівчину, що вона чоловік.
У віці 17 років вона почала ідентифікувати себе як чоловіка, підстригла волосся і називала себе Аароном. Лікарі направили її в гендерну клініку. На той час Хейзел до кінця не розуміла, що з нею відбувається і навіть хотіла стати безплідною, зробивши операцію з видалення матки.
Хейзел Еппл’ярд дуже пощастило, адже вона почала сумніватися у своїй «чоловічності» до того, як зробити операцію. У підсумку жінка прийняла свою стать і навіть стала мамою. В інтерв’ю Daily Mail вона відверто заявила: «Я не думаю, що хтось вірить, що транс-жінки є жінками». При цьому її відхід від шляху трансгендера та висловлення сумнівів спричинили конфлікт із відповідними спільнотами.
«Відтоді, коли ти виступаєш проти цього, проти транс-спільноти, ти отримуєш багато негативних наслідків. Вони не хочуть знати, що люди можуть робити помилки», — говорить жінка. Вона однозначно пов’язує проблеми ідентичності із вихованням і оточенням: «Я не думаю, що люди народжуються трансгендерними. Якщо ви виховуєте дітей, які не знають про транссексуалів, це дає їм більше шансів вирости та бути самими собою».
Історія Хейзел є лише одним із прикладів того, як підлітків штовхають змінювати стать, коли вони не можуть повністю оцінити таке рішення. Коли ці люди стають дорослими, то нерідко приходить усвідомлення, якою помилкою був трансгендерний досвід. В кращому випадку вони повернуться до своєї ідентичності і будуть просто шкодувати про обманом втрачені роки. В гіршому — їм доводиться жити із фізичними наслідками помилкових операцій.
Коли християнські спільноти критикують і чинять опір гендерній ідеології — це не лише про ідеологічні розбіжності, але, насамперед, про захист гідності людей. Daily Mail не вперше публікує історії колишніх трансгендерів і подібного трагічного досвіду в світі стає дедалі більше.
Цієї весни розгорівся скандал довкола гендерної клініки Tavistock для дітей в Англії. Вона спеціалізується на проведенні трансгендерних переходів (зокрема гормональній терапії) дітей-трансгендерів. Понад 1000 сімей подали позов проти клініки і звинувачують її у зловживанні призначенням перехресних гормонів для дітей. У Великій Британії триває дискусія щодо небезпеки пропаганди трансгендеризму для неповнолітніх. Історії людей, подібних до Хейзел, дуже цінні, адже показують суспільству, які потенційні трагедії несе гендерна пропаганда.
