Позитивна дискримінація існувала в США з початку 1960-х для того, щоб скоротити відставання між білими та чорношкірими студентами, і весь цей час викликала політичні та судові суперечки, пише BBC Ukraine.
Що трапилося?
Верховний суд США 29 червня ухвалив рішення про те, що треба скасувати позитивну дискримінацію під час вступу до вищих навчальних закладів. Це означає, що коледжі та університети країни більше не зможуть розглядати расу абітурієнта як фактор, який впливає на його вступ.
Формально рішення ухвалено проти Гарвардського університету та Університету Північної Кароліни, але решта навчальних закладів відтепер зобов’язані брати його до уваги. Позивачем у справі виступила організація “Студенти за справедливий вступ”, яку створив юрист та консервативний активіст Едвард Блюм. Він, як зазначає Reuters, бореться із позитивною дискримінацією вже багато років.
У своєму позові Блюм наполягав на тому, що наявна схема позитивної дискримінації враховує права афроамериканців, але водночас дискримінує абітурієнтів із білих та азійських родин.
Навіщо в США взагалі ділять студентів за расами?
Таке рішення визначила історія США, де расова сегрегація афроамериканського населення в окремих штатах залишалася законною і в середині ХХ сторіччя. У 1961 році президент Джон Кеннеді підписав указ про запровадження позитивної дискримінації, зокрема, під час вступу до коледжів та вишів.
Чому це було необхідно? На той момент американці з білих родин були набагато більш підготовленими до вступу, вони отримували хорошу середню освіту, їхні родини були більш забезпеченими і могли дозволити собі оплату навчання своїх дітей. Таким чином, рішення про запровадження позитивної дискримінації допомагало скоротити дистанцію між ними та афроамериканськими абітурієнтами, чиїм родинам така підготовка дітей була не по кишені.
З часом позитивну дискримінацію почали застосовувати стосовно латиноамериканських родин— зі зростанням у США їхньої кількості.
Безумовно, позитивна дискримінація з першого дня мала противників. Наразі Верховний суд ухвалив рішення щодо всіх штатів, але у дев’яти з них позитивна дискримінація була забороненою і раніше. Приблизно двічі на кожне десятиріччя суди різних інстанцій у США розглядали справи про обмеження однієї раси за рахунок іншої — і приймали рішення як за, так і проти.
Верховний суд США розглядав подібну справу ще 1978 року. Тоді він ухвалив рішення, що расу студентів можна враховувати під час вступу, але тільки як один із багатьох факторів, які впливають на ухвалення рішення.
Позитивна дискримінація є одним із найбільш спірних рішень в освітній системі США.
Чи має рішення Верховного суду політичне підґрунтя?
Тепер позитивній дискримінації кінець?
