Цього літа розпочнуться перемовини щодо членства України в ЄС. В контексті їх наближення українські ліволіберальні організації намагаються актуалізувати свій порядок денний та додати пріоритетності питанням сексуальних меншин. 30 організацій підписали свій маніфест на підтримку сумнівного законопроекту #5488 та направили відповідного листа до Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Три роки тому у верховній Раді зареєстровано законопроект #5488, яким пропонується запровадивши кримінальну відповідальність за прояви «нетерпимості і дискримінації» за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Поняття нетерпимості в законопроекті також чітко визначене: відкрите, упереджене, негативне ставлення стосовно категорії осіб, відмінних за такими ознаками, як раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, статева приналежність, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний і майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова, або іншими ознаками. Включення до переліку сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності прямо загрожує релігійним правам та свободі слова.
Українські лобісти ЛГБТ отримали лист з відповіддю від представника Європейської комісії, в якому зазначено наступне:
«Перша в історії Європейської комісії Стратегія рівності ЛҐБТКІ+ на 2020-2025 роки містить розділ про посилення залучення ЄС до питань ЛҐБТКІ+ у всіх його зовнішніх відносинах і в цьому контексті зазначає, що Комісія наполягатиме на забезпеченні рівності ЛҐБТКІ+ у політичному діалозі та підтримуватиме заходи, спрямовані на боротьбу з насильством, ненавистю та дискримінацією щодо ЛҐБТКІ+ у країнах-кандидатах на вступ до ЄС».
Таким чином шлях до членства в ЄС для України ймовірно включатиме привілейований захист для сексуальних меншин та обмеження свободи слова і віросповідання в Україні. Проте офіційні перемовини ще не стартували й не відомо, чи дійсно питання гомосексуалістів і трансгендерів будуть настільки в пріоритеті з огляду на реальні проблеми України та становища під час чи після війни.
Коли тривають тяжкі бої по всій лінії фронту і ворог готує новий наступ, коли щодня відбуваються обстріли і гинуть цивільні, коли українська економіка переживає кризу, а рівень народжуваності впав до історичного мінімуму, ліві лобісти продовжують свій натиск і проштовхування відверто антиукраїнського та антихристиянського порядку денному.
Сьогодні, 30 травня, українські ЛГБТ-організації вже анонсувати гей-парад у Київському метрополітені, перший з початку повномасштабної війни. Попри воєнний стан і реальні проблеми суспільства, вони продовжують проштовхувати свої вимоги: одностатеві партнерства (та шлюби), покарання для противників ЛГБТ-пропаганди, спрощення зміни статі тощо. Проведення чергового «Прайду» в Києві — дуже сумнівна ініціатива з огляду на його вульгарну й аморальну суть, а також в контексті пошуку військової допомоги та праці церковних діячів у поширенні проукраїнських наративів серед консерваторів на Заході.
