Пандемія не має заважати бізнесу, особливо високодохідному. 7-8 листопада у Брюсселі пройшов міжнародний дитячий ярмарок. Ні, пані та панове, це не про ярмарок з продуктами для дітей. Йдеться про торгівлю дітьми. Захід під назвою “Чоловіки, які мають дітей” – це подія, яка відбулася у Парижі у вересні, Тайбеї – в жовтні та в Тель-Авіві – в грудні.
Товари, що продаються, є дітьми, а покупці – заможні гомосексуалісти, які можуть витратити за товар від 90 000 до 150 000 доларів (залежно від ціни в списку). Пакет включає не тільки оренду матки на дев’ять місяців, але також юридичну допомогу, доставку яєць та сперми, вартість авіаквитків та готельних зборів тощо.
Через пандемію ярмарок є гібридним. Частина презентацій проводиться особисто, частина внаслідок карантину через Інтернет. Гей-пари, що тримаються за руки, запрошуються на стенди, вони переглядають брошури, видно, що у них проблеми з прийняттям рішень, адже пропозиція така багата: можна вибрати расу, стать, колір волосся або очей.
Зменшення ролі жінки
До жінок ставляться, як до інкубаторів, бо це єдина їхня робота. У них ніхто не запитує про їхні почуття, мрії, плани. Це лише жінки, корисність яких полягає в можливості народити.
На відміну від сусідніх країн, закони Бельгії про сурогатне материнство не оновлювались, тобто комерційне сурогатне материнство знаходиться в законній сірій зоні. Незважаючи на те, що всі політичні партії в Бельгії проти, поки немає офіційного закону, який прямо забороняє це, міжнародні конференції, такі як “Чоловіки, які мають дітей”, можуть легально проводитись на бельгійській землі.
У цьому світлі той факт, що нещодавно в Брюсселі вперше в історії Європи транссексуальна жінка стала віце-прем’єр-міністром, набуває нового значення. Йдеться про Петру де Саттер, ЛГБТ-активістку, яка рішуче закликає до легалізації сурогатного материнства в Європі. Все вказує на те, що нас чекає ще одна битва у культурній війні, цього разу за юридичне санкціонування сурогатного материнства.
Немає сумнівів, що ми маємо справу з формою жіночого рабства та торгівлі людьми, тобто дітьми. Сурогатне материнство – це топтання людської гідності в усіх відношеннях. Жодна жінка добровільно не погодилася би бути використаною, здати в оренду своє лоно, і народити дитину для якоїсь гей-пари, якби страшне фінансове становище не змусило її це робити. Не випадково сурогатні матері походять з дуже бідних країн.
Медіа-кампанія на Заході
Проте на Заході вже проводиться кампанія в ЗМІ з метою переоцінки – те, що насправді є зневагою жінок та інструменталізацією дітей, представляється великим благом і правом людини. Сентиментальні історії про таких знаменитостей, як Елтон Джон та Рікі Мартін, які не стали би так щасливими без своїх сурогатних дітей, зараз посилюють емоційний тиск з метою узаконити ганебну практику. Той факт, що багаті чоловіки користуються бідними жінками, оповитий історіями щасливих дітей у люблячих сім’ях на тлі гасел про права людини.
Ще кілька років такого промивання мізків, і ставлення громадськості зміниться. Зрештою, ми вже це бачили: те, що двадцять років тому вважалося відхиленням, сьогодні сприймається культурною, соціальною та правовою нормою. Те, що вбивало беззахисних, стало правом жінок. Тому можливо, що сурогатне материнство, тобто рабство жінок та торгівля дітьми, також буде вважатися правом людини, і натовпи вийдуть на вулиці, щоб захищати це право.
