Важливе дослідження, у якому взяло участь понад 3300 піддослідних, показує як рання втрата цноти впливає доросле життя.
Як тільки ви досягаєте статевої зрілості, відразу ж постає питання про цноту. Спочатку воно звучить досить делікатно, коли старший родич запитує вас: “Ну як, у тебе вже є дівчина/молодий чоловік”? Потім соціальний тиск поступово зростає, особливо якщо ви живете у ліберальному постмодерністському суспільстві. Незайманість у світі часто сприймається якимось вантажем, який вам доводиться тягнути за собою до «правильного моменту». Таким чином сучасне суспільство схильно підштовхувати молодь – і особливо молодих хлопців – до того, щоб раніше «втратити» цноту. Це виявляється свого роду ініціацією, перепусткою у світ дорослих. Дівчина, яка зберегла цноту до 18 років, часто сприймається іншими як відстала у питаннях кохання. Загалом секс у підлітковому віці вважається частиною природного та здорового виховання сучасної молоді… Але наука стверджує протилежне!
Д-р Пайге Харден, психолог з Університету Остіна, провела дослідження, в ході якого спостерігала 1659 пар із двох братів або двох сестер (щоб виключити, наскільки це можливо, соціокультурні та економічні фактори) у віці від 16 до 29 років. Загалом у дослідженні взяло участь понад 3300 піддослідних. Метою дослідження було з’ясувати, як втрата цноти впливає на подальше доросле життя.
Під час дослідження було виділено три категорії: ті, хто втратив цноту рано, до 15 років; ті, хто втратив цноту між 15 і 19 роками; і ті, хто втратив цноту після 19 років. Потім порівнювалися за різними параметрами їхні подальші успіхи, щоб визначити, як це вплинуло на життя молодих дорослих людей.
Результати показують, що опитані, які втратили цноту пізно (після 19 років), найчастіше були набагато сильніше задоволені своїми соціальними зв’язками та романтичними відносинами, ніж представники інших категорій. У дослідженні були також враховані інші чинники – такі, як спадковість, довкілля, фізична привабливість, релігійність, доходи тощо. – щоб виключити їх і продемонструвати, що результати знаходяться в тісній залежності саме від віку втрати невинності. У «пізно розквітлих» також виявилися вищі академічні та професійні результати, ніж інші категорії.
Згідно з дослідниками, існує кілька можливих пояснень взаємозв’язку між віком втрати цноти і досягнутим згодом «рівнем задоволеності». Перша можливість, на думку вчених, полягає в тому, що ті, хто належить до третьої категорії, свій перший сексуальний досвід отримали в більш зрілому віці, коли людина висуває вищі вимоги до самого себе і до свого партнера. У цьому віці вони вже здатні ігнорувати поганий вплив ззовні і довго переслідувати більші цілі. Протилежний випадок у «швидких» молодих людей, які все сприймають як гру, підпадають під вплив інших і мають на отримують лише негайний результат, не переслідуючи значних, довгострокових цілей. Їм не вистачає вміння володіти собою.
Коротше кажучи, наука доводить нам те, чого мораль навчала завжди: для здорового розвитку людини сексуальні стосунки у підлітковому віці не рекомендуються.
Ті, кому не доводилося в підлітковому віці мати справу з незрілими взаємовідносинами, найімовірніше, у майбутніх відносинах не очікують дисфункційної поведінки і навряд чи терпітимуть її, обираючи партнера.
Пайге Харден, керівниця дослідження, робить висновок, що «люди, які вперше вступають в інтимні відносини вже дорослими, коли вони вже досягли достатньої емоційної та когнітивної зрілості, можуть завдяки цим відносинам навчитися набагато ефективнішим соціальним навичкам. Навпаки, людям, які набули сексуального досвіду вже підлітками, це загалом важче».
