13 жовтня 1917 року відбулося останнє об’явлення Марії у Фатімі та день, коли тисячі людей на власні очі побачили чудо танцюючого сонця — чуда, яке зруйнувало поширену на той час віру в те, що Бог більше не має значення.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Доктор Марко Даніель Дуарте, теолог і директор музеїв Фатімського Санктуарію, розповів CNA про вплив, який чудо сонця справило в ті дні на Португалію.
Якщо відкрити підручники з філософії того періоду, то, ймовірно, можна було прочитати щось схоже на концепцію німецького філософа Фрідріха Ніцше, який наприкінці 1800-х років сміливо заявив, що “Бог помер”.
Також у 1917 році Португалія, як і більшість країн світу, була втягнута у війну. Коли І Світова Війна вирувала по всій Європі, Португалія не змогла зберегти свій початковий нейтралітет і об’єднала сили з союзниками. Під час війни загинуло понад 220 тисяч цивільних португальців, тисячі через нестачу продовольства і ще тисячі від “іспанки”.
Кілька років до того революція призвела до створення Першої Португальської Республіки в 1910 році, і нова ліберальна конституція була розроблена під впливом масонства, яке намагалося придушити віру в суспільному житті. Католицькі церкви та школи були захоплені урядом, а носіння священничого одягу у публічних місцях, дзвін церковних дзвонів та святкування публічних релігійних свят були заборонені. Між 1911 і 1916 роками майже 2 000 священників, монахів і монахинь були вбиті антихристиянськими групами.
На цьому тлі в 1917 році трьом дітям-пастушкам — Лусії дос Сантуш, 10 років, а також Францискові та Жасінті Марто, 9 і 7 років, її двоюрідним брату і сестрі, — з’явилася жінка, яку вважали Дівою Марією, у полі у Фатімі, Португалія. Вона принесла з собою прохання про молитву на вервиці, про жертвування за грішників і таємницю про долю світу.
Аби довести, що об’явлення правдиві, жінка пообіцяла дітям, що під час останнього зі своїх шести об’явлень вона дасть знак, щоби люди повірили в об’явлення та її послання. Те, що сталося того дня — 13 жовтня 1917 року — стало відомим як “Чудо сонця” або “день, коли танцювало сонце”.
За різними свідченнями, близько 70 000 людей — як віруючих, так і скептиків — зібралися, щоби побачити обіцяне чудо: дощове небо прояснилося, хмари розсіялися, а земля, волога й брудна від дощу, висохла. Прозора пелена накрила сонце, щоб на нього зручно було дивитися, і різнокольорові вогники розсипалися по пейзажу. Тоді сонце почало обертатися, крутитися в небі, і в один момент, здавалося, схилилося до землі, перш ніж стрибнути назад на своє місце в небі.
Ця приголомшлива подія була прямим і дуже переконливим спростуванням атеїстичних режимів того часу, про що свідчить той факт, що першою газетою, яка розмістила повідомила про чудо на всю першу шпальту, була антикатолицька, масонська газета в Лісабоні під назвою “О Seculo”.
Чудо сонця люди розуміли як “печать, гарантію того, що насправді ті троє дітей говорили правду”, – сказав Дуарте.
Навіть сьогодні “Фатіма змушує людей змінити своє сприйняття Бога”, оскільки “одне з найважливіших послань об’явлень полягає в тому, що навіть якщо хтось відділився від Бога, Бог присутній в людській історії і не покидає людство”.