Під час Світових днів молоді у Лісабоні я маю виголосити п’ять презентацій. Хочу запевнити єпископа Аґіяра, що дослівно кожна з них є скерована на євангелізацію», – пише американський єпископ Роберт Баррон.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Нагадаємо, що Аґіяр, єпископ-помічник Лісабона, в інтерв’ю від 6 липня (за три дні до того, як стало відомо, що Папа планує підняти його до гідності кардинала у вересні) сказав, що, на його думку, наміром Світових днів молоді не є навертати когось, а дати можливість молодим людям подорожувати разом, святкуючи своє різноманіття.
На сторінках «Word on Fire» єпископ Баррон згадав про ці слова. Невдовзі єп. Аґіяр прокоментував свої слова, намагаючись переконати, що йому йшлось лише про те, щоб відмовитись від агресивного прозелітизму. Однак, як сказав єп. Баррон, у його відповіді ще більш тривожними є інші слова: про різноманіття релігій, яке, начебто, робить світ кращим місцем. Не входячи вже в безпосередню полеміку із єп. Аґіяром, єп. Баррон вказує на важливе явище: той факт, що висловлювання єп. Аґіяра про відмову від навернення чи про різноманіття насправді… більшість людей на Заході трактують як несуперечливі, пише pch24.pl.
«За словами про толерантність, прийняття і брак оцінювання стосовно релігії приховане глибоке переконання, що релігійна істина є для нас недоступною і що зрештою неважливо, у що хтось вірить, аби лиш був вірним певним етичним принципам. Якщо людина порядна, то що когось має хвилювати чи вона є християнином, буддистом, юдеєм, мусульманином чи просто невіруючим? А якщо так, то чому б нам не прагнути релігійного різноманіття як чогось позитивного, ще одного виразу різноманіття, яке таке приємне для сучасної культури? І чи перед обличчям такого епістемологічного індиферентизму будь-яка спроба навернення не була б виявом зарозумілої агресії?»,- запитує він.
Однак, католицизм має інше переконання – пише єпископ Баррон. Для Католицької Церкви доктринальна правильність має величезне значення. Для католицизму недостатньо бути приємною особою. Якби так було, то Церква б не займалась впродовж віків формулюванням точних доктринальних тверджень. Що більше, Церква вказує, що її найважливішим завданням є євангелізація.
«Горе мені, якщо я не проповідую Євангеліє!» (1Кор.9,16),- сказав сам св. Павло. А Папа Павло VI оголосив, що Церква не є чимось іншим, як власне місією нести Євангеліє. Ані св. Павло з першого століття, ані св. Павло з ХХ-го століття навіть на хвилину не думали, що євангелізація є рівнозначною з імперіалізмом чи що релігійне різноманіття є властиве саме в собі. Навпаки, вони обидвоє хотіли віддати увесь світ під панування Ісуса Христа. […] Якщо якась католицька установа, служіння чи організація втрачають свою євангелізаційну мету, то втрачають свою душу. Це ж стосується Світових днів молоді. СДМ, один із найбільш дарів св. Івана Павла ІІ для Церкви, завжди мали, в необхідний спосіб, євангельський запал. Великого Папу тішило, що так багато молоді з усього світу, у всій їхній різноманітності, приїжджали разом на ці зустрічі, але якби ви сказали йому, що справжньою метою цих зустрічей є святкування різноманіття і сприяння тому, щоб кожен почував себе комфортно таким, як він є, і що ви цілком не зацікавлені наверненням будь-кого до Христа – то він на вас подивився би таким поглядом, який здатен зупинити поїзд», – зауважив єпископ Баррон.
«Під час Світових днів молоді у Лісабоні я маю виголосити п’ять презентацій. Хочу запевнити єпископа Аґіяра, що дослівно кожна із них є спрямована на євангелізацію», – завершив він.
