Депутатка від партії «Голос» Інна Совсун подала у Верховну Раду України законопроєкт про «реєстровані партнерства», який може зробити одностатеві співжиття в Україні легалізованими.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Свою законодавчу ініціативу депутатка опублікувала 7 березня 2023 р. під хештегом «На часі», стверджуючи, що такий закон допоможе нашій державі «вирватися з pociйських скрєп і совкового світогляду», а «їхня любов — на часі». Також ця депутатка «переконана, що як суспільство, ми маємо виправити велику несправедливість, коли в частини громадян і громадянок менше прав, ніж в усіх інших».
Як підтвердження «начасності» цього законопроєкту вона навела кілька цитат зі сторінки «Військові ЛГБТ» про те, як ці люди страждають, і проілюструвала фотографією «ЛГБТ-пари Павла та Владислава».
У депутатів ВРУ «є 5 днів, щоб підписати його», — зазначає Інна Совсун. При цьому вона зізнається, що «цього від нас вимагають західні союзники — і це правда, вимагають».
Також і Міністерство юстиції України збирається подати цього року до Парламенту «законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства».
ЛГБТ-діячі, зокрема ті, що займають високі позиції в урядових та законодавчих колах, усвідомлюють, що «закон про одностатеві шлюби» в Україні протягнутий не буде, тому назву змінили на «реєстровані партнерства», маючи на увазі саме одностатеві співжиття (оскільки інші «партнерства» в Україні просто є шлюбами для законодавства і для них не потрібно окремих законів).
У планах цього законопроєкту — щоб українське законодавство зокрема визнавало одностатеві шлюби, укладені за кордоном.
Те, що Україна воює не на один фронт і не тільки у видимому світі, для сайту CREDO прокоментував єпископ Радослав Змітрович, який у Конференції єпископату РКЦ в Україні очолює Комісію у справах сім’ї.
— Моя найперша реакція — це здивування від появи такої пропозиції, бо в контексті війни вона дуже на руку російській пропаганді, яка саме такими пропозиціями виправдовує свою агресію проти України. Є правдою, що чимало середовищ на Заході, які підтримують такі пропозиції, виступають саме проти допомоги Україні. Тож мене дуже дивує, що до Верховної Ради подали такий законопроєкт. Друге здивування пов’язане з тим, що ми маємо одну страшну війну — а тепер, через такі пропозиції, створювати ще одну ділянку для конфлікту, неспокою між людьми?.. Для більшості людей в Україні це дуже дивна пропозиція, а для деяких то навіть образлива. Тому я сподіваюся, що Верховна Рада матиме здоровий глузд, звертаючи увагу на інший, більш глибокий вимір цих пропозицій — бо те, що перед нами є, це складна ситуація: з одного боку, агресія, яка хоче знищити наше існування, а з другого боку — отака пропозиція показує, що є також культурна агресія, яка намагається знищити нашу ідентичність, нашу душу. Ми — вільні, суспільство може вибирати, і ми можемо піднести голос на підставі нашого досвіду, сотень років у багатьох країнах. Можемо поставити запитання: як ми хочемо жити — як держава Україна, як суспільство? Чи йти в напрямку гармонії з природою, що вписана в людину, також і в нашу сексуальність, у напрямку гармонії з Богом, — чи в напрямку хаосу, куди вказує така пропозиція? Хаосу, самотності, ворогування самому з собою — хоча вживається інших слів, але ж досвід по інших країнах від людей, які живуть згідно з цією пропозицією [в одностатевих стосунках] — як багато там страждань. Підсумовуючи, я можу сказати: ми проповідуємо Господа Бога, який любить кожну людину, кожну, і переконані, що тільки контакт із Господом дає людям глибокий сенс, а також здатність прийняти свої обмеження і труднощі, і використовувати своє тіло, свою сексуальність таким чином, що це приносить повноту: повноту в особистому житті і повноту в стосунках, бо любов дається у подружжі для продовження життя. Треба говорити про це правду, і ми молимося та надіємося, що Україна не дасть вкрасти в неї цю її душу, яка дана природою та вірою.
CREDO
