Більшість учасників німецького Синодального Шляху закладають підвалини для зовсім іншої та в цьому сенсі «нової Церкви», – заявив єпископ Регенсбурга Рудольф Водерхольцер у статті для католицького тижневика «Die Tagespost». Єрарх зазначив, що створюється своєрідна «нова теологія».
Єпископ зауважив, що концепція свободи та істини, представлена більшістю учасників цього форуму, визначає, що «теологічні місця пізнання «знаків часу» та «реальності життя» не йдуть поряд із класичними місцями пізнання Святого Письма, традиції, Маґістеріуму Церкви, але починають замінювати їх у практиці аргументації». Він висловив жаль, що на початку роботи Синодального Шляху не було узгоджено, «що ми взаємно приймаємо як теологічний аргумент».
«іЗ самого початку представники, які прагнули пов’язати «знаки часу» та «реалії життя» з даними Святого Письма, традиції, Учительського Уряду Церкви, були на форумах у занепадаючій меншості, – пояснив єпископ Рудольф Водергольцер. – «Найбільше, що можна було ще зробити , це внести косметичні попраавки, але основний напрямок був постійним, тому ми повинні були почуватися виключеними (з боку єпископату: єпископ-помічник Вернер на 1-му Синодальному форумі, кардинал Велькі та єпископ Ганке на 2-му Синодальному форумі, єпископ Водерхольцер на 3-му Синодальному форумі, єпископ Остер на 4-му Синодальному форумі, єпископ-помічник Швадерлапп з цієї причини покинув 4-й Синодальний форум – прим. ред.)», – зазначив єрарх.
Єпископ додав, що для нього важливо показати, що це випливає не з якості аргументів представників меншості, а з початкового рішення не приймати нічого заздалегідь визначеного, нічого, що не викликає довіри автономного розуму. «Проте це не лише «нова теологія», що починає розчинятися у філософії, вільній від об’явлення, а й основа не оновленої та очищеної Церкви, а основа зовсім іншої та в цьому сенсі «нової Церкви». “, – заявив єпископ Регенсбурга.
Єп. Водергольцер наголосив, що жодна синодальна Церква не може постати без спільного фундаменту. Він висловив занепокоєння, «що синодальний шлях, який ми мали пережити зараз на четвертій синодальній асамблеї та, мабуть, переживемо в майбутньому на «Синодальному Соборі», не може цьому сприяти», — наголосив єпископ.
Також єрарх висловив свою безпорадність щодо позиціє більшості Синодальної асамблеї, «яка майже на повній швидкості проминула всі знаки зупинки та попередження з Рима. «Наразі я хочу зробити все, що в моїх силах, щоб краса нашої католицької віри, якою живуть у багатьох місцях, і буття Церквою досягла всіх людей, які справді хочуть закорінити свої серця в Бозі», – наголосив він.
Єпископ Регенсбурга разом із єпископом-помічником Домініком Швадерлаппом із Кельна був одним із двох єпископів, які проголосували «проти» всіх текстів Синодального Шляху, які були винесені на остаточне поіменне голосування на IV Синодальній асамблеї.