Європейський суд із прав людини у Страсбурзі відкинув апеляцію на рішення органів німецького управління громадянського стану, які відмовилися вписати у свідоцтво про народження дитини інформацію, не згідну з біологічною статтю двох осіб.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Перша справа стосувалася жінки, яка в документах змінила стать із жіночої на чоловічу й розпочала гормональну терапію. Перервавши терапію, вона народила дитину, зачату методом штучного запліднення in vitro. У відділі реєстрації актів громадянського стану матір вимагала вписати її в метрику дитини як батька, на що управління не погодилося.
Жінка подала скаргу до ЄСПЛ у Страсбурзі, стверджуючи, що відмова визнати її батьком дитини це тортури і порушення її права на приватне життя. Незалежно від неї, схожий позов подав батько іншої дитини, який змінив свою стать у документах із чоловічої не жіночу. Працівники держслужби відмовилися вписати цього чоловіка у свідоцтво дитини як її матір.
В обох справах діяв Інститут Ordo Iuris, надаючи висновок «друга суду», в якому аргументував, що буття батьком чи матір’ю це біологічний факт, а не питання особистих преференцій. Страсбурзький суд відкинув обидва позови, вказуючи, що держава має право зберігати достовірність реєстрів громадянського стану, вміщуючи в них фактичну, біологічну стать батьків дитини.
Перша справа стосувалася жінки, яка 2011 року змінила у своїх документах і реєстрах громадянського стану стать із жіночої на чоловічу. В цей період вона також почала вживати тестостерон, щоб уподібнитися до чоловіка зовнішньо. Наступного, 2012 року, вона перервала гормональну терапію і вдалася до штучного запліднення, а 2013 року народила дитину. Потім подала до управління у справах актів громадянського стану прохання зареєструвати її батьком дитини, однак її записали матір’ю. 2018 року ця жінка, від імені свого та своєї дитини, подала скаргу до ЄСПЛ, будуючи звинувачення на порушенні ст. 8 (право на пошану приватного та сімейного життя), ст. 14 у зв’язку зі св. 8 (заборона дискримінації на тлі права на пошану приватності) та ст. 3 (заборона тортур) Європейської конвенції з прав людини.
Друга справа стосувалася чоловіка, який 2012 року змінив у документах свою стать на жіночу. 2015 року його співмешканка народила дитину, зачату методом штучного запліднення in vitro, з використанням сімені цього ж згаданого чоловіка. Того ж 2015 року ці двоє зареєстрували свій цивільний зв’язок як одностатевий і подали заяву про вписання їхніх імен як двох матерів цієї дитини. Однак управління зареєструвало як матір жінку, яка дитину народила, натомість чоловіка вписано як батька. У своєму позові ці двоє послалися на порушення ст. 8 і ст. 14 Конвенції. Подібно як заявниця в попередній справі, другий заявник теж вказував на «фундаментальну суперечність» рішення органів реєстрації громадянського стану з «їхнім способом бачення стосунків із дитиною».
В обох справах Інститут Ordo Iuris сформулював для суду висновок «amicus curiae», звернувши увагу на те, що суть проблеми полягає у способі визначення матері в законодавстві. Якщо закон визначає матір як жінку, яка народила дитину (що є простим визнанням очевидного біологічного факту), то природним наслідком прийняття такого визначення є неприпустимість реєстрації батьком дитини тієї, яка цю дитину народила, навіть якщо вона сама себе вважає чоловіком.
ЄСПЛ не визнав за біологічною матір’ю «право зватися батьком», ані за біологічним батьком — «права зватися матір’ю». Європейський суд із прав людини відкинув обидва позови, стверджуючи, що держави мають достатньо широке поле свободи у способі провадження актів громадянського стану. Записування у свідоцтвах про народження дитини біологічної статі її батьків служить захистові достовірності державних актів громадянського стану, а також захищає право дітей знати своє походження.
Ці рішення [від 4 квітня 2023 р.] ЄСПЛ слушні, оскільки нагадують про основоположну функцію актів реєстрації громадянського стану, якою є збір даних про об’єктивні параметри громадян, такі як стать. Тим не менше, Суд залишив «лаз» для поставлення цієї функції під сумнів, зазначаючи, що його рішення значною мірою було наслідком браку згоди між європейськими державами щодо способу називання транссексуальних осіб в актах громадянського стану. Це закладає, що якщо в майбутньому більше половини держав-членів ЄС ухвалять правила, які дозволять транссексуальним матерям іменуватися «батьками», і навпаки, то ЄСПЛ може змінити свою думку в цьому питанні, — прокоментувала Вероніка Пшебєрала, директорка Центру міжнародного права Інституту Ordo Iuris.
Джерело: CREDO
