Виконавчий комітет Агентства ООН з питань освіти, науки та культури склав список із 60 великих діячів, які святкують важливі ювілеї між 2022 і 2023 роками. Список цих людей також є виразом вдячності за християнського генія, який проявлявся протягом століть. Серед людей, яких назвали в ЮНЕСКО, був і польський математик, астроном Микола Коперник, який спростовував віру, що існувала до його часів, що Земля була центром Всесвіту, і ввів людство в сучасну епоху.
Наступний персонаж у списку – вірменський лицар св. Нерсес Великий, який став єпископом і святим. Вже в 300 р.н.е Він спростував аксіому про те, що Церква ототожнює себе зі шляхетністю, бо Церква – це, перш за все, Божий народ. Наступними людьми є: чеський біолог Григорій Мендель, який відкрив механізми генетики людини, та «вчений любові», молода французька монахиня св. Тереза з Лізьє, душа якої заворожувала покоління не тільки віруючих. Ці четверо: Микола Коперник, Нерсес Великий, Григорій Мендель і Тереза з Лізьє – це чотири особистості, які по-різному позначили свою епоху та внесли свій вклад у загальне добро людства, і разом вони є вираженням християнського “генія”, символізованого чотирма різними покликаннями у спільноті Церкви: священиком, єпископом, монахом та черницею-кармеліткою.
Саме пам’ять про них, разом з 60 іншими особами, ЮНЕСКО вирішила відзначити у дворічному періоді 2022-2023 рр. Відповідно до багаторічної програми, спрямованої на вшанування людей з усіх країн, які досягли успіху в галузі миру, освіти, науки, соціальної науки та комунікацїя. Рішення оголошено, хоча воно буде офіційно затверджене Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді. Менделя згадають у 2022 році з нагоди 200-ї річниці від дня народження, тоді як у 2023 році події будуть зосереджені на 150-й річниці від дня народження св. Терези, 550-річчя від дня народження Коперника та 850-річчя від дня смерті Нерсеса Великого.
“Їхні імена, як і імена інших особистостей, пропонували ті народи, де вони народилися, тобто Польща, Чехія, Вірменія та Франція”, – зазначив Франческо Фолло з Папської ради з питань культури:
“Святий Іван Павло ІІ сказав, що віра, яка не стає культурою, не є зрілою вірою. Деякі країни, починаючи з Індії, висунули думку, чому ми говоримо лише про культуру та освіту, але ніколи не говоримо про духовну освіту та релігійну культуру? Цей поділ характерний для Заходу та Європи, починаючи з ХІХ або навіть ХVIII століття, – підкреслив о. Фолло. – Християнство лежить не лише у своїх витоків, воно надало форму Європі. Також де Любак сказав, що можна створити суспільство без Бога, але воно завжди буде проти людини”.
