Від початку повномасштабного російського вторгнення минуло понад п’ять місяців. За цей час ми багато разів пересвідчилися в реальних цінностях і позиціях наших сусідів та партнерів. Жертовність деяких держав та народів запам’ятається українцям надовго і це добро найкраще свідчить про друзів, які не залишать в біді.
Протягом цих п’яти місяців поляки віддали з власної кишені за різними оцінками від 5,5 до 10 мільярдів злотих. Тут враховується приватна участь (пожертви, гуманітарна допомога) без включення витрачених державою коштів (а це ще майже 16 мільярдів на рік). Безпрецедентна допомога Польщі вже увійшла в історію цієї війни, адже обсяги жертовності й однозначність позицій дають можливість назвати залучення у кампанію підтримки України загальнонаціональним.
Також поляки долучилися до естафети «народного Байрактару», зібравши понад 20 мільйонів злотих для купівлі легендарного безпілотника українській армії. З врахуванням однозначної політичної підтримки, постачання зброї і антиросійських санкцій, польський та український народи надовго збудують міцні дружні стосунки.
Меншим масштабом, ніж у Польща, але великою часткою від можливостей допомагає українцям маленька Литва. Ця держава багато років послідовно підтримувала Україну політично, а з початку повномасштабної війни жертвувала нам частину власного оборонного бюджету та військову техніку. Як і поляки, вони зібрали кошти на ще один Байрактар, а нещодавно аналогічну кампанію розпочато і в Норвегії.
Тут варто згадати і позицію самої компанії Baykar Makina, яка знову надає свій безпілотник безкоштовно. Турецький розробник дуже чітко задекларував підтримку Україні, коли відмовився брати оплату за Байрактари, на які збирали гроші українці. Легендарні безпілотники від литовського та польського народів також поїдуть в Україну без оплати, а зібрані кошти будуть перераховані на інші потреби України.
Поляки, литовці, латиші, естонці, словаки, чехи — наші найближчі сусіди взяли на себе особливу роль у протистоянні з росією. Така безпрецедентна допомога пояснюється почуттям солідарності й милосердя, розумінням глибини проблеми, адже східноєвропейські народи багато постраждали від російського імперіалізму.
Вони могли б перекласти відповідальність на держави з більшими військовими потужностями, вони могли б знайти десятки аргументів, щоб не постачати зброю (наприклад, посилатися на турботу про власну безпеку чи відсутність «відповідної» зброї), вони могли поставити систему приймання біженців в залежність від допомоги ООН чи імституцій ЄС, але ці народи і їх політики самі стали в проломі за Україну.
Джерела:
