Виходячи з цього припущення, 3 березня 2023 року понад сотня експертів з різних галузей – юристи, лікарі, психологи та філософи – з 75 країн світу розробили та підписали Касабланську декларацію, щоб закликати до укладення договору про міжнародну заборону так званого «виношування для інших», пише catholicnews.org.ua
Трохи більше ніж через рік після заснування рух, що стоїть за Касабланською декларацією, зустрівся 5-6 квітня 2024 р. в Римі в Університеті LUMSA, щоб підбити підсумки цих зусиль, спрямованих на захист гідності жінок і дітей. Це етап довгострокової ініціативи, в якій також беруть участь багато сімейних асоціацій та феміністичних груп, які прагнуть проникнути в політичне і правове поле, щоб створити нову міжнародну правову базу для заборони «оренди матки».
Італійський досвід
Вибір Риму як місця проведення цієї другої конференції є символічним, оскільки італійський парламент вже схвалив у Палаті депутатів текст закону, який переслідує практику сурогатного материнства, навіть якщо вона здійснюється за кордоном; незабаром текст буде переданий до Сенату для остаточного затвердження. Це одна з перших регуляторних ініціатив такого роду у світі. З цієї причини в перший день конференції відбулися дебати між італійськими парламентарями з усіх політичних партій, які борються проти цієї практики
Свідчення Морель, яка народилася від сурогатної матері
Головною героїнею виступів стала Олівія Морель, французька активістка, яка сама народилася за допомогою сурогатного материнства, і яка напередодні мала приватну зустріч з Папою Франциском в Апостольському палаці у Ватикані. 32-річна француженка, нині мати і дружина, поділилася своїм особистим досвідом, щоб привернути увагу до етичних меж сурогатного материнства і застерегти від стрімко зростаючого бізнесу, який, за оцінками експертів Касабланської декларації, тільки в 2022 році в усьому світі сягнув 14 мільярдів євро. Зокрема, Морель розповіла про нездужання, яке вона пережила в дитинстві через травму синдрому покинення.
«Дев’ять місяців моя мати годувала мене і носила в своєму лоні, – пояснила вона, – потім, як тільки я народилася, мене відразу ж поклали в інкубатор, а пізніше мені сказали, що я шукала свою матір, якій також заборонили годувати мене грудьми».
Далі Морель розповіла про свою психологічну вразливість, яка привела її до залежностей, і про потребу в автентичних людських стосунках у підлітковому віці. У 2021 році вона відчула потребу пройти тест ДНК, щоб відновити те, що вона називає «своєю історією», і виявила, що у неї є брат у Нью-Йорку.
«Цей шлях привів мене до завершення складання мого пазлу, – каже вона, – я відчула полегшення, але також гнів, коли подумала про те, як сильно ця практика може зашкодити іншим дітям».
Зустріч з Папою
В інтерв’ю для Vatican News Олівія Морель підкреслила, що вона, атеїстка, хотіла зустрітися з Папою не як з релігійним діячем, а як з главою держави і, перш за все, як з моральним голосом після його рішучого публічного звернення в промові до послів, акредитованих при Святому Престолі на початку року. Тоді, 8 січня 2024 р., він підкреслив, що «практика сурогатного материнства завдає серйозної шкоди гідності жінок і дітей». Морель подякувала Папі за ці слова: «Він нас дуже підтримав, це людина з великим серцем, з добрим духом, він дійсно виняткова людина і, в той же час, дуже скромна. Він жартував з нами і хотів нагадати мені, що навіть у важких ситуаціях ми повинні завжди зберігати гарний настрій. Це було неймовірно», – розповіла вона.
Монсеньор Ваховський: наслідки постгуманності
Також дуже важливим був виступ Заступника Секретаря Святого Престолу у справах стосунків з державами монсеньйора Мірослава Ваховського, який висвітлив деякі антропологічні та соціальні наслідки сурогатного материнства.
«Сурогатне материнство спричиняє деперсоналізацію та “атілесність” при передаванні життя. Може здаватися, що тіло жінки є замінним фактором, коли ж насправді існують деякі людські дії, в яких ніхто не може бути замінений, наприклад, статевий акт», – зазначив він.
Доповідач нагадав, що шлях до сурогатного материнства відкрило штучне запліднення, що суперечить гідності як дитини, так і її батьків. Адже людське продовження роду не є суто біологічним чи технічним актом, зачата дитина є чимось більшим, ніж продукт намірів і дій батьків, які в цій практиці зведені до ролі постачальників генетичного матеріалу, а ембріон у пробірці дедалі частіше сприймається як об’єкт, річ, яку потрібно виробити. Сурогатне материнство з’являється як наступний крок на цьому шляху. Фізичне батьківство відокремлюється від соціального.
«Це правда, – визнав о. Ваховський, – що таке відокремлення відбувається й у випадку усиновлення. Однак тим, що відрізняє ці два випадки, є той факт, що у випадку усиновлення в центрі уваги – покинута дитина та її потреби, а вже потім – інтереси та прагнення усиновителів. З сурогатним материнством все навпаки: в першу чергу враховуються потреби майбутніх батьків, які хочуть реалізувати своє бажання мати дитину».
«Материнство – це завжди також і екзистенційний, особистий, духовний і тілесний процес, – наголосив представник Святого Престолу. – Перетворення прокреації на форму виробництва виявляє розпад сприйняття людського в сторону наслідків постгуманного. Людина, позбавлена свого унітарного антропологічного значення, стає піддатливою і такою, що може формуватися відповідно до бажань найсильніших і найбагатших».
Насамкінець монсеньйор Ваховський висловив застереження щодо напрямку зусиль, спрямованих на всезагальну заборону сурогатного материнства. «Важливо, щоб не створювалося враження, що це битва католиків», – підкреслив він. Представник Державного Секретаріату наголосив, що насправді це битва цивілізації, в якій повинні брати участь люди різного походження і віросповідання, «усі люди доброї волі, як це завжди говориться в папських документах». Також і тому, що «для того, щоб досягти міжнародної заборони, необхідний широкий фронт згоди, який просуває цю мету вперед. Тому не можна замикатися в колі тих, хто думає так само, але треба бути відкритим на прагматичні альянси для реалізації спільної мети».
Внесок родинних асоціацій
Дводенний захід у Римі також значною мірою пожвавила участь родинних асоціацій. В актовому залі LUMSA були присутні Вінченцо Бассі з Федерації католицьких сімейних асоціацій Європи (FAFCE) та Адріано Бордіньйон з Італійського форуму сімей, які «хотіли підтримати цю Касабланську ініціативу, тому що вона торкається сім’ї від самого її зародження, питання життя, дару, турботи і безкорисливості є важливими, а захист дітей і матерів є фундаментальним».
Вінченцо Бассі, як юрист, з іншого боку, зазначив, що представники всіх релігійних, політичних і соціальних традицій хочуть показати, що не існує громадської думки на підтримку практики сурогатного материнства. «Ми намагаємося піднятися на вершину, починаючи знизу, – сказав Бассі, – кажучи, що ніхто і ніколи не може стверджувати, що існує право мати дітей, бо бути батьками – це служіння і дар на підтримку життя, що народжується».
Джерело: catholicnews.org.ua
