Маю гіркий досвід розлучення. Міняти звичне життя, розривати будь-які стосунки завжди складно. Особливо болить, коли спілкувався з людиною не один рік, з якою мав багато спільного. Навіть якщо ти вирішуєш зробити такий крок, відкидаєш не тільки іншу людину, але й щось руйнуєш в собі, своє минуле, потрачений час. Хоч мій шлюб не був добровільним, побудований на неправді, робити важливий змінювати життя було непросто.
Перше, що приходило на думку: “А як жити далі, що подумають люди?”
Спершу думав, що життя закінчилось, що залишишся сам, і всі на тебе пальцем будуть показувати. В машині вікна більше затемнити, щоб люди не бачили. Але сам від себе не втечеш. З’явилось багато вільного часу. Робота минає, приходиш додому. Що робити? Можна було з друзями піти в кафе, ресторан, вечірки – напитись і забутись. Мене той шлях чомусь не зацікавив, вирішив вияснити чому так сталось. Почав шукати. Спершу думав, що легко виправиться життя,вирішиться питання з новими стосунками. Але боявся, що це вже могло бути початком такого життя, яке мав. Тоді вирішив шукати правди в Церкві.
Одна сестра монахиня мені порадила докопатись до причини, чому так сталось. Мав багато часу, щоб згадати, як все почалось. А починалось з простого і загально популярного. Спробувати переспати з дівчиною. Спершу з одною, потім другою. Я тоді навіть не усвідомлював, яку відповідальність береш за іншу людину, коли вирішуєш зробити цей крок. Потім є наслідки. З’являється фізична й емоційна прив’язаність один до одного. Коли після того покидаєш дівчину, вона відчуває себе використаною і обманутою. Вона справедливо має претензії до людини, яка з нею так вчинила. Це її біль, який вона не може тримати у собі, несправедливість, за яку маєш нести відповідальність. Це зло лишається у світі і вертається до того, хто його запустив.
Але завдяки розлученню, я зрозумів, що біди криються в нас самих. Вони є наслідком нашої поведінки і наших виборів у житті. Якщо в нас є щось не так, то варто подивитись, де ми схибили – кого скривдили чи зробили якесь зло. Наша теперішня ситуація є наслідком нашої поведінки в минулому.
Після розлучення життя не зупиняється. В тебе більше вільного часу, можеш краще себе пізнати. Можеш допомогти іншим чи застерегти людей від необдуманих вчинків. Навіть якщо ти був у церковному шлюбі, є шанс жити в майбутньому нормальним життям.
За цей період розлучення зрозумів, що в майбутньому треба відповідально ставитись до важливих виборів у житті. Будувати серйозні стосунки не можна без взаємної любові і поваги. Якщо цього не буде, сім’я не втримається. А втрачати і розставатись завжди боляче. Розлучення – це завдання ДЛЯ ОБОХ зрозуміти, що ми зробили не так і спробувати перебудувати своє життя в правильному руслі.
Андрій Мельник
