11 листопада відома письменниця Аян Хірсі Алі опублікувала есе під назвою «Чому я тепер християнка?», в якому розповідає про свій шлях до Христа та навіть висловлює думки про потребу геополітичної ваги християнства.
Її життя схоже на пригодницьке кіно. Аян народилася у родині одного з лідерів Сомалійської революції 1980-х, але зростала в Кенії, адже її батько став політичним біженцем. Дівчина здобула хорошу освіту, що не завадило в юні роки стати прихильницею ісламістської організації «Брати-мусульмани» (саме вони є «батьками» ХАМАСу), пише c4u.org.ua.
У 1992-му Аяан переїздить до Нідерландів, де здобуває освіту та знайомиться з альтернативними до ісламу світоглядними системами (тоді її особливо вразили роботи Фрейда). Події 11 вересня штовхнули дівчину до розчарування в ісламі, яке лише зростало, і врешті решт вона стала переконаною атеїсткою. У 2003 році Хірсі Алі було обрано членом Палати представників Нідерландів, проте вона мала піти у відставку через неправдиву інформацію щодо її біженства і особистих даних.
Далі Аян переїздить до США і здобуває репутацію борця з ісламом, виступає в різних університетах і пише книги про страшні традиції радикальних мусульман і жорстоке ставлення до жінок. Вона відома своєю однозначністю засудження ісламу, критикою таких явищ, як вбивства честі, примусові шлюби, дитячі шлюби і жіноче обрізання. Аян Хірсі працювала в Гуверівському інституті Стенфордського університету та Американському інституті підприємництва.
Аян стала однією з центральних фігур Нового атеїзму поруч із такими персонами як Крістофер Гітченс, Деніел Деннет, Річард Докінз і Сем Гарріс. Останні два були її безпосереднім колом спілкування. У 2011 році Аян Хірсі вийшла заміж за відомого історика Ніла Фергюсона.
Ще бувши атеїсткою, Аян давно визначала себе як класичного ліберала та не поділяла багатьох цінностей західного лівого мейнстриму. У вересні 2020 року вона порівняла «вокізм» (культуру пробудження) і «Black Lives Matter» з ІДІЛ, заявивши, що ці рухи відображають «нетолерантні доктрини релігійного культу».
Навернення в християнство почалося із внутрішньої кризи, бо жінка тривалий час вважала своє життя без духовної розради «нестерпним і майже саморуйнівним. Атеїзм не зміг відповісти на просте питання: у чому сенс і мета життя». У своєму есе вона зазначає, що стала християнкою (проте не говорить про конкретну конфесію чи деномінацію). Аян визнає, що їй ще багато всього потрібно дізнатися, та вказує на початок свого шляху віри.
Разом з цим вона наводить об’єктивні переваги християнства для сучасного світу: лише ця віра має потенціал для Західного світу, щоб зупинити «три різні, але споріднені сили: відродження великодержавного авторитаризму та експансіонізму у формах Комуністичної партії Китаю та Росії Володимира Путіна; зростання глобального ісламізму, який загрожує мобілізувати величезну кількість населення проти Заходу; і вірусне поширення пробудженої ідеології, яка роз’їдає моральні волокна наступного покоління».
У своєму есе Аян Хірсі описує зневіру у секулярних світських інструментах лібералізму та висловлюється про потребу глибоких і справжніх цінностей, які народжуються під впливом віри та саме юдео-християнської традиції. Письменниця робить глибокий аналіз свого власного богопізнання та нікчемності атеїстичних доктрин. «Божа діра», як вона це описала, неминуче залишила порожнечу. Цю діру намагалися заповнити «мішаниною ірраціональних, квазірелігійних догм», якими вона називає культуру пробудження (лівий порядок денний):
«Ми не здатні протистояти Китаю, Росії та Ірану, якщо не зможемо пояснити нашому населенню, чому це важливо. Ми не можемо боротися з ідеологією пробудження, якщо не можемо захистити цивілізацію, яку вона має намір знищити. І ми не можемо протистояти ісламізму суто світськими інструментами. Щоб завоювати серця й уми мусульман тут, на Заході, ми маємо запропонувати їм щось більше, ніж відео на TikTok».
Шлях Аян Хірсі від мусульманки до атеїстки і до християнки дуже цікавий. Однак це перевтілення викликало непорозуміння та навіть критику як серед атеїстів, так і серед деяких християн, котрі не впевнені в її справжньому наверненні. Сама ж Аян запевняє в своїй новій релігійній ідентичності та приналежності до однієї з церков.
Джерело: c4u.org.ua